flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення щодо застосування судами цивільно-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у цивільному судочинстві у 2013-2014 роках

 Узагальнення щодо застосування судами цивільно-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у цивільному судочинстві у 2013-2014 роках

 
 
На виконання завдання Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ проведено аналіз застосування судами області вимог цивільно-процесуального законодавства при призначенні експертизи і використання їх висновків у цивільному судочинстві у 2013-2014 роках.
 
З цією метою було витребувано з місцевих судів Київської області інформацію, цивільні справи даної категорії. На вивчення до апеляційного суду надійшло 128 справ із 26 судів.
 
Вивчення практики місцевих судів Київської області по розгляду справ цієї категорії вказує на те, що суди в основному вірно їх вирішують. Проте існують і певні недоліки.
 
1. Правове регулювання
 
До актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться:
Закон України "Про судову експертизу", статті 143-150 ЦПК України, Закон України "Про психіатричну допомогу",Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. № 53/5, з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України, Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.96 р. № 710,Наказ № 3505/5 від 12.12.2011 р. «Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах», Наказ Міністерства юстиції України від 02.10.2008 р.   1666/5 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз», постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 р.  595  Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз», Порядок проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 397 від 08.10.2001 року.
 
 
2. Аналіз статистичних даних
 
На даний момент відсутня статистична звітність, тому встановити дійсний стан справ не можливо. За інформацією наданою місцевими судами протягом 2013 -2014 рр. місцевими судами області призначено 803 експертизи[1].
 
В апеляційному суді Київської області у 2013 -2014 роках по 59 справах були призначені експертизи, з них додаткових -5, повторних -11, комісійних -3, комплексних -1.
 
Вид (підвид) експертизи
Кількість призначених судових експертиз
місцевими судами[2]
апеляційним судом
 
 
 
Криміналістична:
 
 
 
Почеркознавча
38
14
 
Технічна експертиза
 документів
1
-
Психологічна
2
 
Судово-психіатрична (в т.ч. посмертна)
214
10
Судово-медична
8
1
Генної дактилоскопії
17
2
Інженерно-технічна:
 
 
 
Земельно-технічна
(оціночно-земельна)
17
6
 
Будівельно-технічна
(оціночно-будівельна)
145
19
 
Автотехнічна
1
-
Економічна:
 
 
 
Бухгалтерського та
податкового обліку
3
-
 
Фінансово-кредитних
операцій
-
1
Товарознавча:
 
 
 
Автотоварознавча
12
1
Експертиза у сфері
інтелектуальної власності
-
1
Комплексна будівельно-технічна та земельно-технічна
2
-
Комплексна автотехнічна та автотоварознавча
2
-
Комплексна психіатрично-психологічна
1
-
Комплексна автотехнічна, автотоварознавча та психологічна
-
1
Комісійна посмертна судово-психіатрична
-
3
Усього
463
59
 
 
Статистичних показників щодо кількості експертиз, проведених за рішеннями судів 13 судами не надано, за видами 18 судів не надали інформацію.
 
 
В цивільних спорах з приводу визнання заповіту недійсним призначається посмертна судово-психіатрична експертиза, у справах про визнання особи недієздатною – судово-психіатрична експертиза, визнання недійсності правочину - судово-почеркознавча експертиза, будівельно-технічна експертиза призначалася у справах про поділ майна подружжя, визначення порядку користування майном,  земельно- технічна у справах про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відновлення стану земельної ділянки,  а також для встановлення ринкової вартості земельної ділянки, економічна при фінансово-кредитних спорах.
 
3. Порядок призначення експертизи
 
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України експертиза призначається для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
 
Система експертних установ не є інстанційною, в основному вони здійснюють свою діяльність за принципом територіальності, що судами завжди враховується.
 
Якщо особою було заявлено клопотання про призначення експертизи у іншому регіоні, то суд відмовляв і призначав експертизу в межах м.Києва або Київської області.
 
Як приклад,  в судовому засіданні в Апеляційному суді Київської області представник позивача заявила повторно клопотання про призначення посмертної судової комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити такі ж самі питання, які ставились позивачем при призначенні експертизи у вересні 2012 року. Однак проведення експертизи просила призначити до Комунального закладу Львівська обласна психіатрична лікарня, оскільки не довіряє експертам у Київській області та м.Києві (справа № ІНФОРМАЦІЯ).
Апеляційний суд в своїй ухвалі від 19 червня 2013 року вказав, що клопотання представника позивача є голослівним і необґрунтованим. Підстав для визначення експертної установи поза межами Київської області судова колегія не вбачає.
 
Судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, визначених у ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».
Виключно державними  спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
 
Найчастіше судові експертизи у цивільних справах місцевими судами призначалися у таких експертних установах: Київський науково-дослідний інститут судових експертизНезалежний інститут судових експертиз, Український центр судових експертиз, Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання» Відділення судово-психіатричних (наркологічних) експертиз.
 
В апеляційному суді було призначено 23 експертизи, які були доручені КНДІСЕ, 8 експертиз - Київському міському центру судово-психіатричної експертизи,  7 експертиз - Українському центру судових експертиз, 4- Науково-дослідній лабораторії судових експертиз, 3-Незалежному інституту судових експертиз, 2 - Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології також по 1-2 експертизі доручено наступним установам: Київський експертний центр незалежної судової будівельно-технічної експертизи, Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання» Відділення судово-психіатричних (наркологічних) експертиз, Київське обласне бюро СМЕ, ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива».
 
Ухвала суду про призначення експертизи повинна відповідати вимогам ст.144 ЦПК України. Проте на практиці суди не завжди виконують ці вимоги.
Визначення питань, які ставляться перед експертом, повинно здійснюватись з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Неприпустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
У процесі підготовки узагальнення виявлено випадки визначення неправильного виду (підвиду) експертизи, та формулювання питань, які не відповідають Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
 
На адресу судів надходили повідомлення (клопотання) експертів про роз’яснення питань поставлених в ухвалі про призначення експертизи (справа № ІНФОРМАЦІЯ). 
 
Невірно визначають підвид експертизи.
Так, по справі № ІНФОРМАЦІЯ (Васильківський міськрайонний суд) експерт повідомив суд, що питання поставлені в ухвалі про призначення будівельно-технічної експертизи відносяться до земельно-технічної, згідно Науково-методичних рекомендацій. Аналогічна справа № ІНФОРМАЦІЯ (Ірпінський міський суд), в якій суд невірно визначив підвид експертизи (замість земельно-технічної, суд призначив будівельно-технічну), крім того виходячи з п.1.2.10, п.4.02 Інструкції про призначення і проведення судових експертиз № 53/5, експертиза є додатковою, а не повторною, як вказав суд в своїй ухвалі.
 
В ухвалі не зазначено особу, на яку покладено обов’язок по сплаті витрат за експертизу (справи № ІНФОРМАЦІЯ, Васильківський міськрайонний суд; № ІНФОРМАЦІЯ, Обухівський районний суд) .
 
Посмертна судово-психіатрична експертиза (СПЕ) має значну питому вагу серед інших видів експертизи у цивільному процесі.
Оскільки предметом посмертної СПЕ в цивільному процесі є оцінка психічного стану особи, її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на період юридично значущої дії (угоди), яка сталася у минулому, тому експерт не має можливості безпосередньо дослідити психічний стан підекспертного, а тільки проводить його вторинну оцінку, аналізуючи відомості, котрі вказують, як цей психічний стан та поведінка бачились в різні проміжки часу, в тому числі і в період укладання угоди, медичними, юридичними працівниками, оточуючими, та знайшли відображення в поданих матеріалах справи та медичній документації. В зв’язку з цим перед призначенням експертизи важливо допитати всіх свідків, яким відомо про обставини, що мають значення для справи.
 
Так, ухвалою Макарівського районного суду  від 12.01.2012 року призначено посмертну СПЕ, але експертом справа та ухвала про призначення експертизи повернута, бо не допитано свідків, нотаріуса щодо психічного стану особи.
Після допиту свідків, 27.03.2013 року судом призначено експертизу. Судом задоволено позовні вимоги про визнання договору недійсним, з врахуванням висновку експертизи. Апеляційним судом залишено без змін рішення (справа      № ІНФОРМАЦІЯ).
 
Значною проблемою при призначенні експертиз є збирання матеріалів, що передаються на дослідження до експертної установи. Суди направляють ухвали про призначення експертизи, а експерти надсилають повідомлення про надання документів, оплати експертизи, суд в свою чергу ознайомлює особу, яка заявила клопотання про призначення експертизи, з листом експертної установи для виконання. Якщо у сторін виникають складнощі, то суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази (ч.1 ст.137 ЦПК України). Вищевказані дії займають значний час.
 
Суд, призначаючи судову експертизу, вправі витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій документи і надати їх експерту для дослідження. Доцільно витребувати документи до винесення ухвали про призначення судової експертизи та про зупинення провадження у справі.
 
Відповідно до ч.5 ст.53 ЦПК України та пункту 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.
 
Наприклад, справа № ІНФОРМАЦІЯ про визнання заповіту недійсним надійшла до Васильківського міськрайонного суду 25.06.2012 року. Вперше призначено експертизу 23.07.2012 р., потім суд ще тричі призначав експертизу (12.03.2013 р., 07.11.2013 р., 02.04.2014 р.) і 27.08.2014 р. надійшов висновок експертизи.
Причиною такої тяганини є збирання доказів. В листі на адресу КНДІСЕ суд зазначив, що судовий експерт повинен звернутися до Київського обласного державного нотаріального архіву за витребуванням оригіналу заповіту, бо суд позбавлений можливості збирати докази. Щодо реєстру нотаріальних дій, то на підставі ч.4 ст.8-1 Закону України «Про нотаріат» суд не має права вилучати реєстр. В свою чергу експерт послався на п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Тому позивач звернувся з клопотанням до суду про витребування доказів.
 
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст.Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
 
Слід зауважити, що іноді питання в ухвалі суду не відносяться до переліку питань визначених Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а іноді питання визначені у вищевказаних Рекомендаціях, але експерти не можуть надати на них відповіді.
 
Так, судом в ухвалі від 16.01.2013 року про призначення експертизи, були поставлені питання про можливість встановлення порядку користування та визначення можливих варіантів користування квартирою. Експертом надіслано повідомлення, що вказані питання не відносяться до переліку вирішуваних питань визначених Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (справа № ІНФОРМАЦІЯ, Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд).
 
Як приклад, по справі № ІНФОРМАЦІЯ (Васильківський міськрайонний суд) призначено почеркознавчу експертизу і поставлено питання: особою якої статті виконано підпис. Дане питання включене у перелік питань Науково-методичних рекомендацій. Проте при надходженні висновку експертизи дане питання не висвітлено, експертом вказано, що не має методик для визначення статті виконавця.
Хоча в реєстрі методик є Методика визначення статті виконавця коротких рукописних текстів, реєстраційний код 1.1.40.
 
Іноді суди призначають експертизи, хоча вони не мають відношення до предмета доказування (№ ІНФОРМАЦІЯ, Богуславський районний суд).
 
Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову В. до М.Л.С., М.А.О., третя особа – приватний нотаріус Б. про визнання недійсним договору дарування квартири, скасування державної реєстрації та визнання права спільної сумісної власності на квартиру своїм рішення від 13.08.2013 року.
Судом вказано, що позивач по справі не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що на час придбання відповідачкою М.Л.С. спірної квартири у грудні 2003 року, сторони проживали однією сімєю, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, а також, що спірна квартира придбана внаслідок їх спільної праці.
Доводи відповідачів про те, що квартира придбана та відремонтована за їх кошти, підтверджуються наданими по справі доказами, а саме: копією кредитного договору № 542 від 25 червня 2003 року, відповідно до якого М.А.О. отримала від ВАТ «Державний Ощадний банк України» кредит у сумі 20  000 грн. для придбання квартири. 15 листопада 2006 року М.Л.С. отримала на підставі кредитного договору № 1833 грошові кошти у розмірі 5  000 грн. на споживчі цілі. Крім того 09 червня 2005 року М.Л.С. від імені М.А.О. продала житловий будинок № 26 по вул. Урожайній в с. Чайки Богуславського району Київської області за 46  000 грн.
Посилання позивача на копію посвідчення про вінчання з відповідачкою у православному храмі не може братись до уваги, оскільки таке посвідчення не є належним доказом шлюбних відносин сторін. Крім того згідно вказаного посвідчення вінчання було здійснено 4 серпня 2007 року, тобто після придбання спірної квартири.
Висновок будівельно-технічної експертизи від 20 березня 2013 року не заслуговує на увагу, оскільки не має відношення до предмета доказування по даній справі.
 
 
На час проведення експертизи суд своє ухвалою зупиняє провадження по справі, згідно п.5 ч.1 ст.202 ЦПК України.
 
Під час вивчення цивільних справ вбачається неоднакова практика порядку зупинення та відновлення провадження.
 
Деякі суди після призначення експертизи та зупинення провадження по справі, клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядають після відновлення провадження у справі, а потім знову призначають експертизу та зупиняють провадження. У багатьох справах наявні по декілька ухвал про призначення експертизи та зупинення провадження, а також про відновлення провадження.
Інші суди – не постановляють ухвали про відновлення провадження по справі для того, щоб витребувати необхідні для експертизи докази.
 
Провадження у справі відновлюється після усунення обставин, що викликали його усунення, оскільки такою обставиною було призначення експертизи, то аналіз ст.204 ЦПК України дає підстави для висновку, що не потрібно постійно призначати експертизу, а достатньо після розгляду клопотання експерта провадження у справі знову зупинити та направити справу для продовження виконання ухвали про призначення експертизи.
 
 
4. Вирішення питань у разі ухилення від участі в експертизі
 
При вивченні цивільних справ встановлено, що відповідачі ухиляються від проведення судово-генетичної експертизи у справах про оспорювання батьківства. 
 
Частиною 2 ст.146 ЦПК України передбачено лише один випадок, коли суд має право застосувати примусовий привід на проведення експертизи - у разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства.
 
Тому при призначенні вказаної експертизи необхідно в ухвалі попереджати відповідача, що у разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи до нього буде застосовано примусовий привід. Ухвала про примусовий привід виконується органами внутрішніх справ за місцем проживання відповідача.
 
Як приклад можна навести справу № ІНФОРМАЦІЯ (Васильківський міськрайонний  суд) про встановлення батьківства, судом тричі було призначено судово-генетичну експертизу, але відповідачка відмовлялася від її проведення, не з’являлася до експертної установи. Суд в ухвалі хоч і керувався ст.144, 147 ЦПК України, але примусовий привід не застосував. Судом задоволено вимоги позивача своїм рішенням від 03.12.2013 року, виключено відомості про батьківство з актового запису про народження.
Аналогічна справа розглянута Таращанським районним судом (№ІНФОРМАЦІЯ). Відповідач визнав позов.
 
Якщо навіть відповідач визнає позов, то суд повинен постановити ухвалу про відмову у прийнятті  визнання відповідачем позову, оскільки це порушує права  і свободи дитини (ч.4 ст.174 ЦПК).
 
Частиною 2 ст.136 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд ухвалює рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Факт відсутності кровного споріднення між батьком і дитиною встановлюється експертизою.
 
Тому виходячи із змісту вказаних норм у справах про оспорювання батьківства слід призначати експертизу.
 
Дана позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних  і кримінальних справ (справа 6-36225 св11) і в ухвалі Апеляційного суду Київської області при перегляді рішення Києво-Святошинського районного суду від 22.12.2010 р. При повторному розгляді справи за позовом С.С.В. до С.О.В. про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини знову двічі призначалася експертиза, оскільки відповідачка не з’являлася до експертної установи, після роз’яснення ч.2 ст.146 ЦПК України, відповідачка прибула на проведення експертизи.
 
 
Необхідно зазначити, що експертизи проводяться тривалий час і деякі учасники процесу користуються цим, щоб затягувати розгляд  справи. Дехто відмовляється від оплати, інші не надають необхідні для експертизи документи, не з’являються до експертної установи.
 
Наприклад, скасовуючи рішення апеляційного суду від 11 лютого 2014 року суд касаційної інстанції в своїй ухвалу вказав та те, що апеляційним судом не було розглянуте клопотання позивачки про проведення повторної судової будівельно – технічної експертизи (провадження № ІНФОРМАЦІЯ).
Під час нового розгляду даної цивільної справи апеляційним судом 16 липня 2014 року призначена повторна судова будівельна – технічна експертиза.
15 вересня 2014 року Т. подала до канцелярії апеляційного суду письмову заяву в якій просить не проводити повторну судову будівельну – технічну експертизу оскільки не має можливості оплатити проведення даної експертизи.
Тобто, справа два місяці перебувала в експертній установі, бо позивачка, яка заявляла клопотання про призначення експертизи, не оплатила її.
 
У справі про визнання кредитного договору недійсним (провадж. № ІНФОРМАЦІЯ) апеляційний суд в судовому рішенні зазначив, що дії апелянта М.Є.В. щодо ухилення від оплати судово-почеркознавчої експертизи колегія суддів оцінює як зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи.
 
Так в апеляційному суді переглядалася справа за апеляційною скаргою К.С.В. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2012 року у справі за позовом К.С.В. до Товариства «Віді Автострада», третя особа: К.М.П. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів. Судом в ухвалі  від 17 липня 2013 року зазначено, що К.С.В. був належним чином повідомлений про судове засідання і поставлений до відома про те, що в цьому засіданні буде виконуватись клопотання експертів про відібрання від нього зразків підписів, але в судове засідання не з’явився, судова колегія розцінює його поведінку як ухилення від проведення експертизи, а тому вважає, що ним не доведені його позовні вимоги в тій частині що договір купівлі-продажу між ТОВ «Віді Автострада» та К.М.П. був підписаний ним, а також в частині того, що кошти в касу за автомобіль також були внесені ним.                                         (№ІНФОРМАЦІЯ).
 
Проблемним питанням при виконанні експертиз (психіатричних, медичних, психологічних), які потребують особистої присутності особи є направлення підекспертної особи до експертної установи.
 
До прийняття Закону України «Про психіатричну допомогу» існувала заочна судово-психіатрична експертиза. На практиці виникають проблеми коли особа, внаслідок тяжкого психічного захворювання або дальності відстані не може прибути на експертизу.
 
На законодавчому рівні слід визначити в яких виключних випадках можливо проводити огляд особи вдома та складати висновки по місцю їхнього проведення - експертиза вдома у підекспертного, котрого за станом здоров'я вкрай важко, або іноді й неможливо доставити в медичну установу (нетранспортабельність).
Для прикладу, для огляду нерухомого та рухомого майна експерти виїжджають на місце його знаходження (п.3.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз).
 
Майже у кожному суді Київської області при розгляді справ особи не надавали документів для проведення експертизи або не з’являлися до експертної установи (справи: № ІНФОРМАЦІЯ, № ІНФОРМАЦІЯ, № ІНФОРМАЦІЯ, №ІНФОРМАЦІЯ, № ІНФОРМАЦІЯ).
 
Статтею 146 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
 
Вважаємо, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, необхідно застосувати ст.93 ЦПК України (тимчасове вилучення доказів).
 
Проблемним питанням є витребування для проведення експертизи документів, які посвідчують особу. Предметом розгляду у справі № ІНФОРМАЦІЯ був кредитний договір і для проведення почеркознавчої експертизи необхідно було надати паспорт, але відповідач категорично заперечував надсилати паспорт поштою, крім того документ необхідний йому у повсякденному житті.
 
 
5. Витрати за проведення експертизи
 
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до статті 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров’я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами,  то витрати несуть обидві сторони порівну (стаття 86 ЦПК).
Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов’язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»).
У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов’язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи (ч.2 ст. 86 ЦПК) і настають наслідки, передбачені ч.1 ст. 146 ЦПК.
Законом не заборонено оплатити витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 88 ЦПК. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із проведенням судових експертиз.
 
При аналізі 128 справ, надісланих для проведення узагальнення, в жодній справі судом не було скасовано ухвалу про призначення судової експертизи, хоча майже в кожному суді траплялися випадки відмови від оплати експертизи.
 
 
6. Особливості проведення експертизи та оцінки висновку експерта
 
 
Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.
 
Як засвідчили матеріали узагальнень від експертних установ надходили клопотання про продовження строків проведення експертизи. Строки проведення експертизи  вказані у п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.
Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:
-10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і простих за характером досліджень;
-30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;
-60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;
понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із дуже великою кількістю об'єктів або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".
 
Оскільки процесуальним законом не передбачено форми такого погодження з боку суду, воно має здійснюватися шляхом постановлення відповідної ухвали за результатами розгляду звернення експертної установи, - без поновлення провадження у справі і без повернення матеріалів справи із зазначеної установи, але, за необхідності, з викликом сторін для з'ясування їхньої думки з даного питання.
 
 
Неоднозначним на практиці є порядок дослідження висновку експерта. Як правило суд надає можливість ознайомитись сторонам з ним самостійно або безпосередньо оголошує висновок в судовому засіданні.
Вказані спірні відносини не врегульовані ЦПК України, тому на підставі ч.8 ст.8 ЦПК України суд може застосувати закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), тобто в ухвалі про призначення експертизи необхідно вказувати про обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам, так як це передбачено ч.1 ст.42 ГПК України.
 
При вивченні узагальнень місцевих судів ставилося питання щодо рівнозначності акту судово-психіатричної експертизи і висновку судово-психіатричної експертизи.
 
Відповідно до Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №397 від 08.10.2001 року по закінченні експертизи складається акт експертизи, що містить вступну, досліджувальну, мотивувальну частини і висновок (п.3.1).
 
 
При  вивченні експертного висновку суд повинен з'ясувати:
     - чи  було  додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
     - чи  не  було  обставин,  які  виключали  участь  експерта у справі;
     - компетентність  експерта  і  чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
     - достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
     - повноту  відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
     - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
     - обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
 
Судам необхідно перевірити номер свідоцтва експерта, термін його дії, індекс та вид експертної спеціальності в Державному Реєстрі атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, про наявність  методик проведення судових експертиз,  які атестовані та рекомендовані  до впровадження  в експертну практику відповідно до Порядку атестації та державної  реєстрації  методик  проведення  судових  експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 р. № 595.
 
 
Як свідчить судова практика, висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом при всебічному та безпосередньому дослідженні в суді у взаємозв’язку з іншими доказами.
В основному суди приділяють увагу мотивувальній та дослідницькій частинам експертизи та у своєму рішенні  наводять мотиви  прийняття чи відмови у прийнятті експертизи як доказу, але при апеляційному розгляді встановлено і ряд порушень, що призвели до скасування судових рішень, з тих підстав, що судами не дотримано вимог ст.212 ЦПК України.
 
Суд не повинен підміняти органи, які проводять експертизу і давати оцінку доказам, які потребують спеціальних знань.
 
Так, Тетіївський районний суд в своєму рішенні від 21.02.2014 року вказав що  відповідач з позивачем не укладав кредитний договір 04.01.2006 року, підпис нібито вчинений відповідачем П.Ю.М. в копії кредитного договору без номера від 04.01.2006 року та копія паспорту прикладених позивачем до справи відрізняються по стилю підписання паспорту наданих відповідачем П.Ю.М., незважаючи на те, що копії паспорту одної серії та номеру, крім того копія паспортів надані позивачем та відповідачем відрізняються по формі та змісту (підпис особи в іншій графі).
 
 
7. Особливості комісійної, комплексної, додаткової чи повторної експертизи
 
 
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.
Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
 
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
 
Апеляційний суд Київської області своєю ухвалою від 06.12.2011 року призначив повторну судово-психіатричну (посмертну) експертизу Б.М.А. в зв’язку з тим, що висновок експертизи проведений з порушенням ст.ст.9, 10 Закону України «Про судову експертизу» та ч.2 ст.53 ЦПК України, в з’язку з чим виникли сумніви в його правильності. (том 2 а.с.164-166). Так, один із експертів лікар-доповідач Г. не отримала кваліфікаційного класу судового експерта з спеціальності експерт-психіатр і не була включена до Реєстру атестованих судових експертів .
Висновком повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 13 грудня 2012 року встановлено, що на основі аналізу наданих об’єктів експертизи Б.М.А. в момент укладення 12.04.2012 року договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки розташованих по ІНФОРМАЦІЯ, не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, який би позбавляв його здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними. Апеляційний суд відмовив в задоволенні позову своїм рішенням від 22 січня 2013 року, а рішення Броварського міськрайонного суду  Київської області від 29 червня 2011 року скасував.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 27.04.2011 року, який не викликає сумнівів у об’єктивності, встановлено, що Б.М.А. за життя, в тому числі і на момент укладення оспорюваних договорів дарування страждав на психічний розлад у вигляді хронічного органічного маячного розладу, а тому він у той час не міг усвідомлювати характер та значення своїх дій.
 Також суд мотивував ухвалене рішення тим, що відповідачем не надано доказів, які-б спростували висновок експертів.
 
В справі № ІНФОРМАЦІЯ Яготинський районний суд 18.05.2013 р. призначив автотоварознавчу експертизу, 22.08. 2013 року своєю ухвалою суд призначив повторну експертизу, визнав попередню експертизу необґрунтованою. Повторна експертиза не проведена, ухвала суду повернена без виконання.
Але суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення із Б. на користь Г. матеріальної шкоди в розмірі 232840,88 грн., виходив із розміру заподіяної шкоди, визначеної експертним висновком № 427/13 від 28 липня 2013 року.Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що наявний в матеріалах справи висновок щодо розміру збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, № 427/13 від 28 липня 2013 року, зроблений експертом-товарознавцем К. згідно ухвали суду, в подальшому був визнаний судом неповним та неясним, в зв’язку із чим було призначено повторну судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено іншій експертній установі, однак дана експертиза проведена не була.
Незважаючи на те, що висновок № 427/13 від 28 липня 2013 року викликав у суду сумніви, внаслідок чого призначалася повторна експертиза, суд в подальшому ухвалив рішення саме на підставі даного експертного висновку.
 
Відповідно до ч.3 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд мотивує відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.
 
Апеляційний суд в своєму рішенні від 04 червня 2014 року зазначив, що в суді першої інстанції позивач заявив клопотання про призначення землевпорядної експертизи, на вирішення якої просив поставити чотири питання, а саме: чи є накладення земельних ділянок сторін між собою; чи порушені межові знаки земельної ділянки С.; чи знаходиться металева огорожа довжиною 24,96 м та зелені насадження на належній С. земельній ділянці; та чи дійсно заїзд до ділянки Ч. влаштований за рахунок частини земельної ділянки С. (Справа № ІНФОРМАЦІЯ, провадження № ІНФОРМАЦІЯ).
Суд задовольнив клопотання, але на вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставив лише два питання:
1)Чи розміщені на земельній ділянці, що належить С. на підставі державного акту від 29.01.1998 року металева огорожа та зелені насадження?
2) Якщо так, то яка площа таких розміщень (самозайнятої земельної ділянки).
При ухваленні рішення, суд керувався висновком судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2013 року, зміст якого був зазначений вище.
При цьому поза увагою суду залишились вимоги  ст. 143, ч.6 ст. 147, 150 ЦПК України.  
Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.
Позивач просив суд перед експертизою поставити питання щодо можливості накладення земельних ділянок сторін між собою. Відхиливши дане питання без наведення мотивів такого відхилення, суд тим самим обмежив експерта дослідженням лише документації на земельну ділянку позивача. Документація на земельну ділянку відповідача експертом не досліджувалась.
Відповідач у своєму клопотанні про призначення додаткової експертизи також наголошувала на тому, що експерт мав визначити чи існує накладення земельних ділянок між собою. Також вказувала на те, що експертом було встановлено розбіжність у вихідних даних для експертизи, що ставить під сумнів висновки експертизи.  Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи суд  також не  вказав з яких  мотивів він при цьому виходив.
Перевіривши матеріали справи, а саме Технічну документацію, державний акт на земельну ділянку позивача, висновок експерта судова колегія погоджується із доводами відповідача в тій частині, що висновок експерта викликає сумніви виходячи із наступного.
Як вбачається із висновку експерта: «Дослідження експертом виконувались за допомогою програмного комплексу «Автокад» та додаються до висновку експертизи у вигляді Схеми. Визначення меж землеволодіння С. на Схемі зображено відповідно каталогів координат, зазначених в технічній документації на земельну ділянку, складеної ТОВ «ЗК «Приват» в умовній системі координат СК-63. При цьому необхідно зазначити відмінність лінійних промірів меж земельної ділянки С. в правовстановлюючому документі на земельну ділянку та на кадастровому плані в Технічній документації, при однаковій площі. За основу взято розміри, вказані в Державному акті на право приватної власності І-КВ №041309».
Таким чином, суд вирішив, що оскільки експертом встановлена  невідповідність Технічної документації Державному акту на право приватної власності на землю,   ця невідповідність не була усунута, висновки експерта не можна вважати обґрунтованими і такими, що можуть  бути прийняті як доказ порушення Ч. меж земельної ділянки С.
Апеляційний суд відмовив в задоволенні позову своїм рішенням від                     04 червня 2014 року.
 
 
8. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку
 
В апеляційному порядку були скасовані рішення судів першої інстанції з наступних підстав:
- неповне з’ясування обставин по справі, внаслідок чого апеляційним судом призначалися повторні, додаткові, комісійні, комплексні експертизи;
в порушення норм цивільно-процесуального законодавства України, судами першої інстанції взято за основу лише висновок експертизи, але проігноровано інші докази по справі.
 
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 29.10.2012 року у справі призначено повторну судово-психіатричну (посмертну) експертизу К.А.А. в зв'язку з тим, що висновок експертизи суперечить матеріалам справи, містить внутрішні протиріччя між мотивувальною частиною та кінцевим висновком, що викликає сумніви в його правильності. Оскількипопередній експертний висновок викликав певні сумніви у своїй достовірності та явно суперечив іншим матеріалам справи, а також даним медичної документації, нею було заявлено клопотання про призначення по справі повторної  експертизи, проведення якої доручити іншим експертам. Однак, судом першої інстанції було безпідставно, на її думку, відмовлено в призначенні повторної експертизи.
 
Висновком повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 14 лютого 2013 встановлено, що у К.А.А. на момент підписання заповіту 18 червня 2007 року, посвідченого секретарем Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, були відсутні психічні захворювання та психічні розлади. За своїм психічним станом К.А.А. на момент підписання заповіту 18 червня 2007 року міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Оцінюючи висновки вказаних експертиз з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження в сукупності із іншими доказами у справі, колегія суддів надає перевагу висновку повторної експертизи з таких підстав.
Повторна екпсертиза проводилась у найвищому за своїм ступенем експертному закладі судово-психіатричних експертиз – Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.
При проведенні повторної експертизи експертами більш повно досліджувалась медична документація відносно К.А.А., зокрема медична картка з Київського обласного онкологічного діспансеру; медична картка Київської обласної клінічної лікарні, завірена фотокопія історії хвороби з інституту фтізіатрії та пульмонології ім. Яновського, довідки лікарів психіатра та нарколога Вишгородської ЦРЛ від 25.02.2012 року.
Вказаний висновок повторної судової експертизи, як один із доказів взаємно пов'язаний з іншими доказами.
Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову своїм рішенням від 15.05.2013 року та скасував рішенняВишгородського районного суду від 13.07.2012 року (провадження  № ІНФОРМАЦІЯ).
 
Також апеляційним судом (провадж.№ ІНФОРМАЦІЯ; № ІНФОРМАЦІЯ; № ІНФОРМАЦІЯ) було призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, бо попередній висновок суперечив матеріалам справи.
 
 
Результати проведеного узагальнення свідчать, що суди в цілому дотримуються вимог законодавства при розгляді справ даної категорії. Проте зміст проаналізованих судових рішень та матеріалів справ дає змогу зробити висновок про те, що деякі суди порушують порядок, встановлений для його вирішення, не в повному обсязі з’ясовують обставини справи.
 
 
 
Суддя апеляційного суду
Київської області                                                                     Н.В.Ігнатченко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
______________________  
Аналіз підготовлено суддею Ігнатченко Н.В., начальником відділу статистики та узагальнення судової практики Чабанюк Т.Г.
 


[1] За інформацією наданою 15 місцевими судами Київської області
[2] За інформацією наданою 10 місцевими судами Київської області