Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
ПРО СТАН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
(ЗАЯВ, СКАРГ, ПРОПОЗИЦІЙ ТА ЗАПИТІВ)
ВІДДІЛОМ ДІЛОВОДСТВА ТА БЛІКУ
ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН (КАНЦЕЛЯРІЯ)
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2013 РОКУ
Протягом І півріччя 2013 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) апеляційного суду надійшло 72 звернення від громадян, юридичних осіб, державних органів. З них, заяв – 34, скарг - 25, запитів на інформацію - 11 та 2 заяви про злочин.
В переважній більшості цих звернень ставилося питання про порушення суддями як місцевих судів так і апеляційного суду норм матеріального та процесуального права, присяги судді, неналежної організації роботи судів, перешкоджання в доступі до правосуддя, тощо. Також значна частина звернень містила прохання про надання інформації чи розсунень законодавчого характеру, притягнення суддів або працівників судів до відповідальності. У багатьох зверненнях автори звинувачують суддів в упередженості, посилаючись на корупційні діяння останніх, нічим об’єктивно не підтверджуючи дані доводи. У зв’язку з недовірою суддям громадяни висловлювали прохання про передачу справ на розгляд іншим суддям чи судам.
В І півріччі 2013 року тенденція до зменшення кількості скарг порівняно з минулим аналітичним періодом є майже непомітною ( за І півріччя 2012 року надійшло 75 звернень). Кількість же запитів на інформацію збільшилася ( в І півріччі 2012 року надійшло 4 запити).
Слід зазначити, що з передачею повноважень по здійсненню дисциплінарних проваджень щодо суддів місцевих та апеляційних судів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів») поступово зменшується кількість скарг про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, які направляються заявниками на адресу апеляційного суду.
Разом з тим, невдоволеність результатом розгляду справи зумовлює зазначення у скаргах вимоги про притягнення судді до дисциплінарної або й кримінальної відповідальності за винесення завідомо незаконного, на думку скаржників, рішення.
Із загальної кількості 3 таких скарги про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності було направлено за належністю до ВККСУ. При цьому заявникам в обов’язковому порядку надавалися відповідні роз’яснення. Ще 6 звернень було направлено за належністю до інших судів або скеровано для розгляду та долучення до справ суддям апеляційного суду Київської області або місцевих судів.
Безпосередньо від заявників на розгляд до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) надійшло 62 звернення, через Адміністрацію Президента України надійшло 6 звернень, по 1 зверненню надійшло через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Раду суддів загальних судів, Верховну Раду України та Міністерство юстиції України.
Серед інших питань, з якими зверталися заявники у скаргах та заявах були, зокрема:
Із загальної кількості 50 звернень було розглянуто в 15 - денний термін, 7 звернень – у місячний строк, 6 звернень повернуто заявникам або залишено без розгляду, ще 9 направлено за належністю.
З числа розглянутих в 15-денний термін 10 запитів на інформацію розглянуто в межах 5 робочих днів, ще 1 запит розглянуто в 10 денний строк.
Строки розгляду звернень та запитів, визначені Законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про судоустрій і статус суддів» порушені не були.
Таке співвідношення строків розгляду звернень свідчить про оперативність їх розгляду, вирішення порушених у них питань, надання необхідних роз’яснень та інформації. Про об’єктивність розгляду звернень свідчить незначна кількість повторних звернень (4), які зумовлені, зокрема, неправильним розумінням наданих заявникам роз’яснень та непогодженням з результатами розгляду звернень.
Достатньої аргументації та підстав для проведення додаткових перевірок по таким зверненням встановлено не було. Як правило, повторні звернення надходять від одних і тих же заявників, які незважаючи на надані роз’яснення продовжують наполягати на своїх переконаннях.
Так, громадянка Б. звернулася до голови суду із заявою щодо проведення перевірки матеріалів цивільної справи на предмет знаходження в ній переліку документів, які вона надавала в судовому засіданні апеляційного суду для приєднання до справи.
Заступником голови суду заявниці повідомлено, що на момент розгляду заяви цивільна справа перебувала в суді першої інстанції, тому Апеляційний суд не володіє інформацією щодо змісту самої справи. Натомість, заявниці запропоновано скористатися своїм процесуальним правом і самостійно ознайомитися з матеріалами справи та перевірити наявність у ній згаданих документів.
Заявниця не погодилася з такою відповіддю та подала повторне звернення з тих самих підстав, наполягаючи на витребуванні апеляційним судом справи від суду першої інстанції для перевірки заяви та додатково оскаржуючи бездіяльність заступника голови суду.
В.о. голови суду автору направлено відповідь з повторним повідомленням інформації по суті попереднього звернення та роз’яснено порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності посадових осіб. Разом з тим, копію звернення направлено до суду першої інстанції для розгляду та надання відповіді автору.
Слід також виділити як окрему категорію звернень запити на доступ до публічної інформації, які подаються до суду та розглядаються в порядку та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Наказом керівника апарату апеляційного суду від 02.06.2011 №340 затверджено Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області, яке регулює порядок доступу до публічної інформації в Суді та встановлює перелік службової інформації, відомостей з обмеженим доступом та відомостей, які не мають ознак публічної інформації.
Крім того, на підставі наказу Державної судової адміністрації України №138 від 23.10.2012, наказом голови суду від 08.11.2012 №289 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності Апеляційного суду Київської області.
11 запитів, з тих, що знаходилися на розгляді у відділі, були задоволені (в тому числі 2 запити задоволено частково), запитувана інформація надана у строк до 5 робочих днів, як передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації». (по одному запиту - в 10 денний строк).
Варто зауважити, що громадяни не зовсім вірно розмежовують за змістом звернення та запити на доступ до публічної інформації. Відрізняються вони між собою, в першу чергу, своїм змістом.
Так, згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень, своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями слід розуміти пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги у яких висловлюються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади, думки щодо врегулювання суспільних відносин, вдосконалення різних сфер діяльності держави і суспільства, прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів, повідомлення про порушення чи недоліки в роботі, вимоги про поновлення прав і законних інтересів громадян.
Таким чином, запит на інформацію подається з метою реалізації конкретного конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції, а звернення (заява, скарга, пропозиція) – з метою реалізації низки конституційних прав.
Часто автори називають свої звернення «Запитами про доступ до публічної інформації» умисно, не маючи на меті отримання доступу до публічної інформації, а лише задля скорочення строків їх розгляду, оскільки Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачено розгляд запиту протягом 5 робочих днів, а Законом України «Про звернення громадян» для розгляду заяв, скарг та пропозицій встановлено місячний строк.
Іноді, заповнюючи форму запиту про доступ до публічної інформації, запитувачі просять повідомити інформацію, яка не має ознак публічної.
У форму для запитів на отримання публічної інформації в деяких випадках громадяни оформлюють процесуальні заяви про видачу копії рішення суду, про повідомлення дати призначення справ до розгляду або результатів розгляду, в той час, як згідно з Додатком 1 до Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області не належить до публічної інформації Апеляційного суду інформація, що міститься в матеріалах судових справ.
Як окрему категорію слід виділити і заяви про злочини та порушення кримінального провадження щодо суддів як місцевих судів так і апеляційного суду.
Відповідно до ст.97 КПК України (в редакції 1960 року) такі заяви направлялися апеляційним судом за належністю з наданням необхідних роз’яснень заявникам.
Новим Кримінальним процесуальним кодексом України, який набув чинності 20.11.2012, передбачено інший порядок порушення кримінального провадження та дещо звужене коло суб’єктів, яким надано повноваження щодо порушення такого провадження.
Відтак, після набуття чинності новим КПК особам, що зверталися із заявами-повідомленнями про злочин роз’яснювався встановлений законодавством порядок подачі таких заяв.
Доводи скарг на дії суддів та працівників апарату суду за результатами перевірки своїх підтверджень, як правило, не знаходять та спростовуються матеріалами справи, довідками, поясненнями та іншими доказами.
В одиничних випадках при перевірці звернень виявлялася абсолютна невідповідність доводів скарг дійсності.
Так, громадянка С., у своїй скарзі посилалася на порушення апеляційним судом положень процесуального законодавства та, як наслідок, на порушення права учасника процесу на доступ до правосуддя, оскільки про призначення справи до розгляду їй не повідомлялося, копія судового рішення на її адресу не направлялася. Більш того, станом на п’ятнадцятий день після винесення постанови апеляційним судом, її текст був відсутній в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
При перевірці скарги було встановлено, що про розгляд справи громадянка С. повідомлялася телефонограмою, копія постанови їй не направлялася поштою, оскільки була відсутня така заява, а сам текст постанови, згідно даних автоматизованої системи документообігу, відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень у день її винесення.
В поодиноких випадках, при виявленні під час перевірки скарг недоліків в роботі працівників апарату суду до останніх вживаються відповідні заходи дисциплінарного впливу.
У всіх випадках заявникам надано відповідні роз’яснення. У випадках виходу порушених питань за межі компетенції суду, рекомендовано інші органи та установи, до яких слід звертатися. За необхідності звернення направлялися апеляційним судом за належністю.
Головною причиною, що зумовлює надходження скарг на дії суддів залишається незгода тієї чи іншої сторони з постановленим судом рішенням або ж намагання шляхом написання скарг вплинути на хід судового розгляду чи змінити його результат, привернути увагу саме до своєї справи.
Часто громадяни, звертаючись до голови суду на особистому прийому або з письмовими зверненнями, розраховують на його особисте втручання в розгляд справи, надання відповідних вказівок, вплив на конкретних суддів та вжиття до них заходів реагування аж до звільнення з посади, взяття розгляду справ під особистий контроль. Причому, такі заяви стосуються як суддів апеляційного суду так і суддів місцевих судів області. Як наслідок, значна частина питань, що порушуються у зверненнях, виходять за межі повноважень, які законом надано голові апеляційного суду.
Доводи більшості звернень стосуються, головним чином, обставин справи, містять фактично докази незаконності та необґрунтованості, на думку скаржників, судових рішень. Невдоволеність результатом розгляду справ змушує громадян посилатися на зацікавленість та упередженість суддів в судах першої та апеляційної інстанції. Такі доводи, як правило, носять суто суб’єктивний характер, нічим об’єктивно не підтверджуються, а тому, не можуть визнаватися обґрунтованими. По таким зверненням заявникам роз’яснюється порядок перегляду судових рішень, передбачений чинним законодавством.
Заявникам роз’яснюються положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо незалежності суддів від будь-якого незаконного впливу, здійснення правосуддя на основі Конституції і законів України, заборони втручання у здійснення правосуддя чи впливу на суд або суддів у будь-який спосіб.
Іншою поширеною причиною, яка викликає надходження численних скарг, є порушення судами процесуальних строків призначення справ до розгляду, безпосередньо розгляду, строків видачі копій судових рішень.
Однак, результати перевірки звернень показують, що такі порушення строків зумовлені, як правило, ініціативою самих сторін, їх представників та адвокатів або тривалим проведенням експертизи по справі, перебуванням головуючого судді у відпустці (на лікарняному ). У більшості таких випадків причини є об’єктивними. В окремих випадках факти порушення процесуальних строків знаходять своє підтвердження, однак, судді пояснюють це великою завантаженістю в роботі, що в свою чергу є, безумовно, обґрунтованим.
Випадки порушення права громадян на доступ до правосуддя, на які часто посилаються у зверненнях заявники, свого підтвердження не знаходять. В таких зверненнях звинувачення на адресу суду та працівників апарату викликані суто суб’єктивними причинами, незадоволенням результатом розгляду та особистим неприязним відношенням.
Для забезпечення реалізації процесуальних прав учасників судового процесу канцелярією суду щоденно, протягом всього робочого дня проводиться прийом громадян. Щодня лише за отриманням копій судових рішень та видачею справ для ознайомлення до канцелярії суду звертається близько 35 осіб, ще 30 осіб (в середньому) звертаються за отриманням інформаційних довідок в усному режимі. Крім того, протягом дня канцелярією суду такі довідки у значній кількості надаються в телефонному режимі та проводиться прийом документів з подальшою реєстрацією їх у журналі вхідної кореспонденції суду.
Непоодинокими є звернення щодо порушення строків чи відмови в направленні апеляційних та касаційних скарг на розгляд до судів апеляційної та касаційної інстанції. Але доводи таких скарг не знаходять свого підтвердження, оскільки сторони при подачі апеляційних та касаційних скарг не дотримуються вимог, яким за змістом та формою мають відповідати зазначені скарги, не сплачують судовий збір або вносять його не в повному розмірі чи сплачують на невірні рахунки.
Визнання таких скарг неподаними відповідно до вимог цивільного процесуального та кримінального процесуального законодавства сприймається громадянами як умисне перешкоджання з боку суддів в оскарженні прийнятих ними рішень. Таке нерозуміння норм закону відображається у зверненнях, що стосуються, зокрема, упередженості суду.
Надходження значної частини звернень зумовлено також відсутністю правової освіти, юридичною необізнаністю громадян, зокрема, неможливістю розмежування компетенції та повноважень державних органів та їх посадових осіб, незнанням своїх процесуальних прав. Так, громадяни, у разі непогодження з судовими рішеннями, замість оскарження їх у встановленому законом порядку, надсилають скарги до різних інстанцій, таким чином, втрачаючи час, відведений законом для оскарження рішень в процесуальному порядку. Інколи ж роблять це одночасно, використовуючи таким чином всі можливості захисту своїх інтересів та способи привернення уваги до своїх справ.
Апеляційним судом Київської області вживаються необхідні заходи щодо забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об’єктивного та своєчасного розгляду звернень громадян, оперативного вирішення поставлених у них питань та поновлення порушених прав і запобігання надалі таким порушенням. Про належним чином організовану роботу зі зверненнями громадян свідчить також низький відсоток повторних звернень (5%).
З метою найбільш ефективного, кваліфікованого, неупередженого і об’єктивного розгляду звернень та на виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» в апеляційному суді проводиться особистий прийом громадян керівництвом суду. Правила прийому громадян затверджено керівником апарату суду 01.02.2011. Графік прийому громадян затверджено наказом голови суду від 19.06.2013 №160.
Так, згідно графіку кожен 1-4 понеділок місяця прийом проводять голова та заступники голови суду, кожну першу середу місяця – керівник апарату суду. Крім того, щодня прийом проводиться відповідальними працівниками відділу діловодства та обліку звернень громадян та канцелярією суду, куди можна подати безпосередньо письмові звернення. Особисті прийоми в І півріччі 2013 року проводилися з дотриманням графіку, в окремому пристосованому для цього приміщенні – приймальні громадян (каб.101) Приймальня громадян та приймальня канцелярії суду належним чином обладнані, містять необхідні меблі, стенди, на яких розміщена інформація довідкового характеру для зручного доступу до неї громадян.
Протягом І півріччя 2013 року на особистому прийомі громадян керівництвом суду було прийнято 12 письмових звернень, загалом же керівництвом суду та відділом діловодства прийнято 63 громадянина.
Відділом діловодства та обліку звернень громадян у ході виконання обов’язків по розгляду звернень громадян та проведенню прийому громадян порушення Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про звернення громадян», «Про інформацію, «Про доступ до публічної інформації» не допускалися.
Контроль за розглядом звернень громадян Апеляційним судом здійснюється начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян та Головою апеляційного суду.