АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ПРО СТАН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ПРО СТАН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН (ЗАЯВ, СКАРГ, ПРОПОЗИЦІЙ ТА  ЗАПИТІВ) ВІДДІЛОМ ДІЛОВОДСТВА ТА ОБЛІКУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН (КАНЦЕЛЯРІЯ) АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА 2014 РІК

 

Протягом 2014 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) Апеляційного суду Київської області надійшло 122 звернення від громадян, юридичних осіб, державних органів, які не підлягають розгляду у процесуальному порядку та розглядаються  відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації». З них, заяв – 55 (в тому числі 1 колективне звернення), скарг – 36, запитів на інформацію – 31. Для порівняння  у 2013 році кількість звернень, що перебували на розгляді становила 102.

У переважній більшості цих звернень ставилося питання про порушення суддями, як місцевих судів так і Апеляційного суду Київської області,  норм матеріального та процесуального права,  неналежної організації роботи судів, перешкоджання в доступі до правосуддя тощо. Значна частина звернень містила прохання про надання інформації стосовно розгляду справ (запити на інформацію та заяви), які переважно передавались на розгляд  відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах. Також  надходили звернення стосовно надання консультацій і роз’яснень з правових питань та  із проханням  якнайшвидшого  призначення до розгляду апеляційної скарги.

 

Так, до Апеляційного суду Київської області звернулася громадянка В. із заявою про  надання юридичної консультації та  роз’яснення із правових питань.

Заступником голови суду заявниці повідомлено, що до компетенції Апеляційного суду Київської області не входить надання консультацій і роз’яснень з правових питань.

Громадянка Е.  звернулась із заявою, у якій прохала дозволу на визначення  підсудності Білоцерківському міськрайонному суду справи про надання дозволу  на тимчасовий вивіз за межі України неповнолітнього сина без згоди батька, оскільки заявниця, у зв’язку із складною соціально-побутовою та політичною ситуацією на сході України, вимушена була переселитись до м. Біла Церква.

Заступником голови суду заявниці роз’яснено норми та положення  ЦПК України, які передбачають підсудність справ.

 

Громадянин Л. у поданій скарзі  прохав  видати копію повного рішення суду, здійснити контроль в цілому за справою, де він є стороною, в тому числі контроль за надісланням справи до Апеляційного суду Київської області.

Заступником голови суду заявнику роз’яснено норми та положення ЦПК України відповідно до яких особа,  яка не згодна з рішенням суду першої інстанції, має право на подачу апеляційної скарги  через суд першої інстанції, при цьому  необхідно долучити клопотання про поновлення пропущеного строку  на апеляційне оскарження та зазначити причини неподання скарги у встановлений законом строк.

 

Громадянин Б. у своїй заяві просив розглянути можливість якнайшвидшого призначення до розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого суду.

В. о. заступника голови суду заявнику  роз’яснено  положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким  визначено, що голова  Апеляційного суду Київської області не наділений повноваженнями стосовно вирішення процесуальних питань відносно розгляду справ суддями.

У багатьох зверненнях, а також й під час проведення особистого прийому громадян керівництвом суду, автори звинувачують суддів в упередженості, посилаючись на корупційні діяння останніх, нічим об’єктивно не підтверджуючи дані доводи.

 

Так, під час особистого прийому заступника голови суду 01.09.2014 року, громадянка К. звернулася стосовно неправомірних дій суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області К., Х., Л., які полягають у корупційних діяннях.

Крім того, цією ж громадянкою було подано неодноразові заяви та скарги з вимогою негайного повідомлення органів прокуратури  про корупційні діяння та злочини в діях суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Недовіру суддям громадяни висловлювали у своїх заявах-проханнях про передачу справ з одного суду до іншого або на розгляд іншим суддям.

 

Так, до голови Апеляційного суду Київської області звернулися громадяни
Б. та Б. про надання можливості передачі справи у будь-який інший суд, оскільки  Макарівським районним судом справа розглядається  із 2012 року, а поведінка судді згаданого суду є такою, що не відповідає  етиці судді.

Заступником голови суду заявникам роз’яснено положення ЦПК України, яким визначено підстави для відводу судді, порядок розгляду заяви про відвід і наслідки  задоволення заяви та право оскарження в апеляційному порядку рішення суду І інстанції.  Всі інші доводи, викладені у заяві, визнані необґрунтованими.

У 2014 році відсутня тенденція до зменшення кількості скарг порівняно з минулим аналітичним періодом: за 2013 рік надійшло 36 скарг, відповідно за 2014 рік - 36. Кількість запитів на публічну інформацію зменшилась наполовину  (у 2013 році надійшло 65 запитів, відповідно у 2014 році - 31).

Із передачею повноважень по здійсненню дисциплінарних проваджень щодо суддів місцевих та апеляційних судів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України зменшилась кількість скарг про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, які направляються заявниками на адресу Апеляційного суду Київської області.

Невдоволеність результатом розгляду справи зумовлює зазначення у скаргах вимоги про притягнення судді до дисциплінарної або й кримінальної відповідальності за винесення завідомо незаконного, на думку скаржників, рішення.

Загалом за 2014 рік із загальної кількості 11 таких скарг, про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, було розглянуто  Апеляційним судом Київської області. При цьому заявникам в обов’язковому порядку надавалися відповідні роз’яснення, зокрема про те, що доводи, наведені у скаргах, будуть враховані колегією суддів Апеляційного суду Київської області при розгляді тої чи іншої справи, або ж надавалось роз’яснення про здійснення дисциплінарного провадження Вищою кваліфікаційною комісією щодо суддів  місцевих та апеляційних судів.

 

Представник Б. в інтересах  Б. звернувся до Апеляційного суду Київської області   зі скаргою про необ’єктивний розгляд цивільної справи суддею Т. Бориспільського  міськрайонного суду, де заявник є стороною, і прохав взяти на особистий контроль розгляд його цивільної справи.

В даному випадку заявнику роз’яснено положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким визначено, що  дисциплінарні провадження щодо суддів  місцевих судів  здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

У грудні 2014 року представником  ПАТ «Агрокомбанк»  була подана скарга  на дії судді Апеляційного суду Київської області, яка є обґрунтованою.  Заявник  у скарзі зазначив про грубе порушення процесуального законодавства  суддею Апеляційного суду Київської області та  порушення його права на касаційне оскарження, оскільки  колегією суддів апеляційного суду ухвалу було проголошено 17.11.2014 року, а справа передана до канцелярії суду лише 04.12.2014 року.  Крім того, просив прийняти відповідні заходи дисциплінарного впливу щодо судді.

Головою суду заявнику надано відповідь,  у якій  повідомлено  про збори суддів судової палати з розгляду цивільних справ, де  було обговорено предмет поданої скарги та звернуто увагу  на необхідність своєчасного виготовлення  повного тексту процесуальних рішень  і  видачі їх на вимогу учасників процесу. Разом з тим, заявнику роз’яснено  право  звернення до  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Крім того, громадянами подавались неодноразово заяви про службове розслідування відносно суддів Апеляційного суду Київської області. Так, громадянка С. подала 13 таких заяв.

Безпосередньо від заявників на розгляд до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) надійшло 113 звернень, через  Секретаріат  Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини  - 1, Апарат Верховної Ради України - 2 Адміністрацію Президента України – 2, Державної судової адміністрації України -1. Інші органи, такі як Роменська  виправна колонія – 1, Київський слідчий ізолятор – 2.

Так, 06.08.2014 року до Апеляційного суду Київської області від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло звернення  громадянина М.  про захист права на належний судовий захист.  

Дане звернення було передане судді-доповідачу та враховано при розгляді цивільної справи.

Серед інших питань, з якими зверталися заявники у скаргах та заявах були, зокрема:

· - втручання працівників суду у роботу автоматизованої системи документообігу Апеляційного суду Київської області «Д-3»;

·  - щодо виявлення недовіри суддям;

·  - з приводу зміни підсудності у цивільних та кримінальних справах;

· - щодо порушення строків видачі сторонам копій судових рішень та строків направлення справ на розгляд до апеляційного суду, повернення їх до судів першої інстанції;

·  - щодо порушення процесуальних прав сторони у справі;

·  - щодо невиконання рішення суду;

·  - щодо забезпечення об’єктивного розгляду справи та взяття її під особистий контроль;

·  - щодо неналежного виконання працівниками апарату суду своїх посадових обов’язків;

· - щодо порушення кримінального провадження відносно суддів за постановлення завідомо незаконного рішення та за вчинення корупційних діянь.

 

Із загальної кількості звернень визнані обґрунтованими – 9 звернень, частково обґрунтованими – 6 звернень, 72 звернення було визнано необґрунтованим та в їх задоволені  відмовлено, 2 звернення повернуто заявникам без розгляду  на підставі ч.6 ст.5 Закону України «Про звернення громадян».

 

Основними строками, які взято  до уваги при розгляді звернень громадян, є: 5 днів, 15 днів та звернення, які розглянуті протягом 1 місяця.

 

Так, із загальної кількості, 11 звернень було розглянуто в 5 - денний термін, 51 звернення – у 15-денний термін, 4 звернення - у місячний строк.

Таким чином, строки розгляду звернень та запитів, визначені Законами України «Про звернення громадян», «Про судоустрій і статус суддів» порушені не були.

Таке співвідношення строків розгляду звернень свідчить про оперативність їх розгляду, вирішення порушених у них питань, надання необхідних роз’яснень та інформації. Про об’єктивність розгляду звернень свідчить незначна кількість повторних звернень (2), які зумовлені, зокрема, неправильним розумінням наданих заявникам роз’яснень та непогодженням з результатами розгляду звернень.

Достатньої аргументації та підстав для проведення додаткових перевірок по таким зверненням встановлено не було. Як правило, повторні звернення надходять від одних і тих же заявників, які, незважаючи на надані роз’яснення, продовжують наполягати на своїх переконаннях.

Крім цього, іноді громадяни також надсилають не оригінали, а копії звернень. Наприклад,  громадянин Б. протягом 2014 року надіслав на адресу Апеляційного суду Київської області  6 копій звернень.

Надходили також копії звернень, у яких була відсутня прохальна частина, або ж вона була нечітко викладена. Ці копії звернень скеровувалися за резолюцією керівництва до наряду документів, що залишені без руху.

У зверненні громадянина М.  взагалі не було зазначено, яку саме інформацію по цивільній справі заявник бажає отримати. Керівництвом суду заявника повідомлено про можливість отримання інформації, однак необхідно повторно звернутися до   Апеляційного суду Київської області із чітко визначеним питанням.

Громадянка С. звернулась до суду із заявою про надання допомоги.  Зазначені  у заяві питання, були  нечіткими та позбавлені будь-якого змісту, а тому заступником голови суду надано відповідь про відсутність можливості правильного розуміння самого звернення.

Аналогічна заява К. про сфальсифіковане рішення  Кагарлицького районного суду, яка  позбавлена суті  та змісту, в результаті чого  залишена без руху.

Іноді  надходили звернення, не підписані авторами, які, у відповідності  до Закону України «Про звернення громадян», розгляду не підлягають та,  відповідно,  повернуті  заявникам з відповідними роз’ясненнями про те, що звернення буде обов’язково розглянуто після виправлення недоліків. 

Доводи скарг на дії суддів та працівників апарату суду за результатами перевірки своїх підтверджень, як правило, не знаходять та спростовуються матеріалами справи, довідками, поясненнями та іншими доказами.

У поодиноких випадках при перевірці звернень виявлялася абсолютна невідповідність доводів скарг дійсності.

Так, громадянка С., у своїй заяві посилалася на втручання працівників канцелярії суду у роботу автоматизованої системи документообігу Апеляційного суду Київської області «Д-3» мотивуючи це тим, що по справам де заявниця є стороною, зазначеною системою «Д-3» призначається один і той же суддя Апеляційного суду Київської області.

При перевірці заяви та надання відповіді заявницю повідомлено, що  автоматизована система документообігу Апеляційного суду Київської області «Д-3» функціонує  у повній відповідності до положень статті 11-1 ЦПК України  та роз’яснено, що при автоматичному розподілі судових справ автоматизованою системою в Апеляційному суді Київської області призначається суддя-доповідач  із числа всіх суддів з урахуванням їх спеціалізації, а відтак, втручання у роботу даної системи  - виключено.

 

Майже аналогічна заява надійшла від громадянки А., яка повідомила, що при підготовці і розгляді справ відбувається неправомірна заміна суддів у колегії.

Заявниці А. роз’яснено, що після відкриття провадження та призначення справи до розгляду  суддя Апеляційного суду Київської області О. заявив про самовідвід по справі, де заявниця є стороною, оскільки  ним розглянуто апеляційну скаргу  про той же предмет і між тими ж сторонами  та постановлено ухвалу.  Після задоволення самовідводу, згідно Положення про автоматизовану систему документообігу, розпорядженням керівника апарату призначено повторний автоматичний розподіл справи, яким було призначено  суддю-доповідача В. Таким чином, зміна та визначення колегій здійснювалась відповідно до зазначеного Положення.

При виявленні під час перевірки скарг недоліків у роботі працівників апарату суду, до останніх вживаються відповідні заходи дисциплінарного впливу або ж  проводяться бесіди про  недопущення подібного в майбутньому.

 

Так, громадянка С., у своїй скарзі просила провести службову перевірку та вжити заходи дисциплінарного характеру щодо помічника судді Апеляційного суду Київської області П. та звернула увагу на те, що заяву  про надсилання SMS- повідомлення до канцелярії суду вона не подавала.

При перевірці скарги було встановлено, що на номер мобільного телефону заявниці, помічником судді було помилково направлено SMS- повідомлення про виклик  у судове засідання, оскільки заявниця дійсно із відповідною заявкою до суду не зверталася.

У зв’язку із допущеним порушенням від помічника судді відібрано письмові пояснення, звернуто увагу на неухильне дотримання у роботі вимог Інструкції з діловодства, посадової інструкції та Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS- повідомлень, з метою недопущення подібних випадків у майбутньому.

 

Громадянин Ш.  подав скаргу, у якій просив провести перевірку стосовно дій працівника канцелярії  Апеляційного суду Київської області, який надав недостовірну інформацію стосовно направлення  справи про адміністративне правопорушення до суду І інстанції.

За результатами розгляду вказаної скарги було встановлено, що  на час звернення заявника до канцелярії суду із усною заявою про отримання копії постанови, йому було відмовлено у отриманні даної копії постанови у справі про адміністративне правопорушення. Перевіркою також встановлено, що працівником канцелярії суду заявника було помилково повідомлено про повернення справи про адміністративне правопорушення до суду І інстанції, тобто на час звернення останнього, вказана  справа перебувала  у експедиційному відділі Апеляційного суду Київської області.

Підсумком цього стало попередження консультанту відділу забезпечення  діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ  та  наголошено на неухильне дотримання в роботі вимог Інструкції з діловодства і посадової інструкції, з метою недопущення подібних випадків у майбутньому.

 

Громадянка Г-Д. подала скаргу, у якій просила провести службову перевірку щодо дій помічника судді Б., оскільки останній  порушив  культуру спілкування.

При перевірці скарги встановлено, що помічником судді дійсно були порушені вимоги щодо культури спілкування та доброзичливого ставлення до відвідувачів Г.  та Г-Д. Наслідком такого інциденту стало проведення профілактичної роботи із помічником судді та суворе попередження про недопустимість  подібної поведінки у майбутньому. Крім того, листом-відповіддю заявниці Г-Д. принесено вибачення за ситуацію, що склалась.

Також подавалися скарги і заяви  із проханням відреагувати на допущені порушення суддями місцевих  судів області.

Так, громадянин С., у своїй скарзі про неправомірну поведінку судді Васильківського міськрайонного суду К., просив притягнути  суддю до дисциплінарної відповідальності та ініціювати питання  про звільнення судді.

Заявника повідомлено про врахування доводів скарги при розгляді його апеляційної скарги.

 

Адвокат Г. подав  заяву-прохання  про роз’яснення суддям Апеляційного суду Київської області та  судді Києво-Святошинського районного суду  стосовно  участі захисника  у апеляційному розгляді іншої справи, що є поважною причиною  неявки захисника у судове засідання до суду першої інстанції. Причиною вказаного звернення слугувало те, що  суддя Києво-Святошинського районного суду  звернувся до Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії адвокатури для вирішення питання про вжиття до адвоката Г. (заявника)  відповідних мір, оскільки останній не з’явився в судове засідання без поважних причин. При цьому, суддю районного суду, адвокатом Г.,  було повідомлено про зайнятість у іншому процесі  Апеляційного суду Київської області.

Вказану заяву було обговорено на нараді суддів судової палати у кримінальних справах.

У всіх випадках заявникам надано відповідні роз’яснення. У випадках виходу порушених питань за межі компетенції суду, рекомендовано інші органи та установи, до яких слід звертатися. За необхідності, звернення направлялися Апеляційним судом Київської області  за належністю.

Так, громадянка К., у своїй заяві від 03.09.2014  повідомляла про незаконні дії суддів Києво-Святошинського району.

Заявницю повідомлено про направлення її заяви за належністю -  до прокуратури  Київської області  для проведення перевірки доводів, викладених у заяві та  відомостей  про можливе вчинення кримінального правопорушення.

 

Громадянин Я. на особистому прийомі заступника голови суду подав  заяву стосовно надання інформації про  умови і порядок виконання судових рішень, законність та правильність  виконання судових рішень, що не входить до компетенції службових осіб Апеляційного суду Київської області.

Листом Апеляційного суду Київської області заявнику рекомендовано звернутися до прокуратури та до суду для оскарження дій державного виконавця.

 

Громадянка М. подала заяву про злочин позивача ПАТ «Київобленерго» по справі, яка переглядалась Апеляційним судом Київської області, та прохала порушити кримінальну справу щодо  вказаного позивача.

Секретарем судової палати з розгляду цивільних справ заявниці роз’яснено про норми діючого кримінального процесуального законодавства України відповідно до яких, із заявою про вчинене кримінальне правопорушення автор звернення  має звернутись до правоохоронних органів.

Поодинокими є випадки притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани працівників апарату місцевих судів Київської області, зокрема за неналежне виконання службових обов’язків, яке виявилося у несвоєчасному направленні цивільної справи до Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ.

Головною причиною, що зумовлює надходження скарг на дії суддів, залишається незгода тієї чи іншої сторони з постановленим судом рішенням або ж намагання шляхом написання скарг вплинути на хід судового розгляду чи змінити його результат, привернути увагу саме до своєї справи.

Так, громадянин Є., звернувся із скаргою на дії суддів Апеляційного суду Київської області В., М., М.  та прохав вжити заходів для звільнення вказаних суддів у зв’язку із порушенням процесуальних прав при розгляді цивільної справи.

При перевірці скарги заявнику роз’яснено, що перевірка законності та обґрунтованості судових рішень може здійснюватись лише у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством, та повідомлено, що до повноважень голови Апеляційного суду Київської області не входить вжиття будь-яких дисциплінарних заходів впливу щодо суддів апеляційного суду у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Майже аналогічні скарги  подавались й на інших суддів судів області, зокрема, Києво-Святошинського районного суду, Сквирського районного суду, Васильківського міськрайонного суду, Білоцерківського  міськрайонного суду, Кагарлицького районного суду, Макарівського районного суду, Бориспільського міськрайонного суду.

Часто громадяни, звертаючись до голови суду на особистому прийомі або з письмовими зверненнями, розраховують на його особисте втручання в розгляд справи, надання відповідних вказівок, вплив на конкретних суддів та вжиття до них заходів реагування аж до звільнення з посади, взяття розгляду справ під особистий контроль. Причому, такі заяви стосуються як суддів Апеляційного суду Київської області, так і суддів місцевих судів області. Як наслідок, значна частина питань, що порушуються у зверненнях, виходять за межі повноважень, які законом надано голові Апеляційного суду Київської області.

Наведемо деякі приклади.

 

06.10.2014 на особистому прийомі, громадянка К.  звернулася із прохальною вимогою про подання до СБУ особисто головою Апеляційного суду Київської області  заяви про злочин щодо суддів Києво-Святошинського районного суду, оскільки дане питання знаходяться у його компетенції.

 

14.07.2014 секретарем судової палати з розгляду кримінальних справ, за відсутності заступника голови суду (перебування у щорічній відпустці) було проведено особистий прийом, де громадянка Н. просила посприяти припиненню знущання над  її сином, який перебуває у слідчому ізоляторі.

20.10.2014 на особистому прийомі заступника голови суду громадянка
М. просила  надати  безоплатну правову допомогу. Громадянці роз’яснено, що із даним питанням необхідно звернутись до  Головного управління юстиції у Київській області та подати заяву про надання безоплатної правової допомоги.

Доводи більшості звернень, стосуються головним чином обставин справи, містять фактично докази незаконності та необґрунтованості, на думку скаржників, судових рішень. Невдоволеність результатом розгляду справ змушує громадян посилатися на зацікавленість та упередженість суддів в судах першої та апеляційної інстанції. Такі доводи, як правило, носять суто суб’єктивний характер, нічим об’єктивно не підтверджуються, а тому, не можуть визнаватися обґрунтованими. По таким зверненням заявникам роз’яснюється порядок перегляду судових рішень, передбачений чинним законодавством.

Заявникам також роз’яснюються положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про незалежність суддів від будь-якого незаконного впливу, здійснення правосуддя на основі Конституції і законів України, заборони втручання у здійснення правосуддя чи впливу на суд або суддів у будь-який спосіб.

Так, 29.09.2014 головою суду проведено особистий прийом, де громадянин К. звернувся із питанням затягування розгляду справи, незгоди із рішенням Богуславського районного суду та упередженості суддів.

Іншою поширеною причиною надходження численних скарг є порушення судами процесуальних строків призначення справ до розгляду, безпосередньо розгляду, строків видачі копій судових рішень.

Результати перевірки звернень свідчать, що такі порушення строків зумовлені, як правило, ініціативою самих сторін, їх представників та адвокатів або тривалим проведенням експертизи по справі, перебуванням головуючого судді у відпустці (на лікарняному). У більшості таких випадків причини є об’єктивними. В окремих випадках факти порушення процесуальних строків знаходять своє підтвердження, однак, судді пояснюють це великою завантаженістю в роботі, що в свою чергу є, безумовно, обґрунтованим.

 

Так,  представником ПАТ «Перший інвестиційний банк» надіслано лист-запит  про причини перебування цивільної справи протягом двох  місяців у Апеляційному суді Київської області, без будь-яких правових підстав.

Заступником голови суду представнику було надано інформацію про рух справи та повідомлено про помилкове направлення цивільної справи Васильківським міськрайонним судом, внаслідок чого й виникла подібна ситуація.

 

Представником ТзОВ «Астра-Земля» до Апеляційного суду Київської області подана заява стосовно тривалого виготовлення повного тексту рішення, наслідком чого може бути позбавлення можливості представника заявника скористатися правом касаційного оскарження.

Заступником голови суду  заявнику повідомлено про розгляд даного питання на нараді працівників суду для уникнення подібних ситуацій у майбутньому.

 

Майже аналогічна  скарга надійшла до Апеляційного суду Київської області від громадянина Ю.  про строк видачі копії судового рішення.

При  перевірці скарги було встановлено, що копія рішення по цивільній справі направлена у встановлені строки.

Випадки порушення права громадян на доступ до правосуддя, на які часто посилаються у зверненнях заявники, свого підтвердження не знаходять. В таких зверненнях звинувачення на адресу суду та працівників апарату викликані суто суб’єктивними причинами, незадоволенням результатом розгляду та особистим неприязним відношенням.

Так, на особистому прийомі заступника голови суду, громадянин Н. повідомив про процесуальні порушення суддею Апеляційного суду Київської області В.

06.10.2014 на особистому прийомі голови суду громадянка С. просила провести службове розслідування, оскільки по справі, де вона є стороною, приймають участь одні й ті ж судді.

Для забезпечення реалізації процесуальних прав учасників судового процесу канцелярією суду щоденно, протягом всього робочого дня проводиться прийом громадян. Щодня лише за отриманням копій судових рішень та видачею справ для ознайомлення до канцелярії суду звертається близько 35 осіб, ще 30 осіб (в середньому) звертаються за отриманням інформаційних довідок в усному режимі. Крім того, протягом дня канцелярією суду такі довідки у значній кількості надаються в телефонному режимі та проводиться прийом документів з подальшою реєстрацією їх у реєстрі вхідної кореспонденції суду.

Поодинокими є звернення щодо порушення строків чи відмови у направленні апеляційних та касаційних скарг на розгляд до судів апеляційної та касаційної інстанції. Але доводи таких скарг не знаходять свого підтвердження, оскільки сторони при подачі апеляційних та касаційних скарг не дотримуються вимог, яким за змістом та формою мають відповідати зазначені скарги, не сплачують судовий збір або вносять його не в повному розмірі чи сплачують на невірні рахунки.

 

Так, громадянка Д. 22.10.2014 року  подала заяву до Апеляційного суду Київської області про повернення коштів  судового збору, які були сплачені нею помилково при цьому -  двічі.

Листом Апеляційного суду Київської області, за підписом заступника голови суду, громадянці роз’яснено порядок повернення  помилково сплачених коштів.

Визнання скарг неподаними, відповідно до вимог цивільного процесуального та кримінального процесуального законодавства сприймається громадянами, як умисне перешкоджання з боку суддів в оскарженні прийнятих ними рішень. Таке нерозуміння норм закону відображається у зверненнях, що стосуються, зокрема, упередженості суду.

Надходження значної частини звернень зумовлено також відсутністю правової освіти, юридичною необізнаністю громадян, зокрема, неможливістю розмежування компетенції та повноважень державних органів та їх посадових осіб, незнанням своїх процесуальних прав. Так, громадяни у разі незгоди з судовими рішеннями, замість оскарження їх у встановленому законом порядку, надсилають скарги до різних інстанцій, таким чином втрачаючи час, відведений законом для оскарження рішень в процесуальному порядку. Інколи ж роблять це одночасно, використовуючи таким чином всі можливості захисту своїх інтересів та способи привернення уваги до своїх справ.

Так, громадянка К. вимагала у своїй заяві  скасувати ухвалу колегії суддів Апеляційного  суду Київської області, що суперечить вимогам КПК України.

Апеляційним судом Київської області вживаються необхідні заходи щодо забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об’єктивного та своєчасного розгляду звернень громадян, оперативного вирішення поставлених у них питань та поновлення порушених прав і запобігання надалі таким порушенням. Про належним чином організовану роботу зі зверненнями громадян свідчить також низький відсоток повторних звернень.

 

Слід також виділити як окрему категорію звернень запити на доступ до публічної інформації, які подаються до суду та розглядаються в порядку та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Наказом керівника апарату Апеляційного суду Київської області від 02.06.2011 №340 затверджено Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області, яке регулює порядок доступу до публічної інформації в суді та встановлює перелік службової інформації, відомостей з обмеженим доступом та відомостей, які не мають ознак публічної інформації.

Крім того, на підставі наказу Державної судової адміністрації України №138 від 23.10.2012, наказом голови суду від 08.11.2012 №289 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності Апеляційного суду Київської області.

26 запитів на інформацію (знаходилися на розгляді у відділі забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах)  розглянуті  у відповідності до ч.1 ст. 20 Закону України  «Про доступ до публічної інформації» , тобто в межах 5 робочих днів, решта 5 запитів розглянуто  в межах 10 робочих днів, що не перевищує строку для надання відповіді на запит, визначеного ч.4 ст.20 цього ж Закону.  Із загальної кількості  4 запити, що знаходилися на розгляді у відділі, задоволені (в тому числі 3 запити задоволено частково 1 запит – задоволений повністю).

Варто зауважити, що громадяни не зовсім вірно розмежовують за змістом звернення та запити на доступ до публічної інформації. Відрізняються вони між собою, в першу чергу, своїм змістом.

Так, згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень, своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями слід розуміти пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги у яких висловлюються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади, думки щодо врегулювання суспільних відносин, вдосконалення різних сфер діяльності держави і суспільства, прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів, повідомлення про порушення чи недоліки в роботі, вимоги про поновлення прав і законних інтересів громадян.

Таким чином, запит на інформацію подається з метою реалізації конкретного конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції, а звернення (заява, скарга, пропозиція) – з метою реалізації низки конституційних прав.

Часто автори називають свої звернення «Запитами на інформацію» або ж «Запитами про доступ до публічної інформації» умисно, не маючи на меті отримання доступу до публічної інформації, а лише задля скорочення строків їх розгляду, оскільки Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачено розгляд запиту протягом 5 робочих днів, а Законом України «Про звернення громадян» для розгляду заяв, скарг та пропозицій встановлено місячний строк.

Іноді, заповнюючи форму запиту про доступ до публічної інформації, запитувачі просять повідомити інформацію, яка не має ознак публічної.

У форму для запитів на отримання публічної інформації в деяких випадках громадяни оформлюють процесуальні заяви про видачу копії рішення суду, про повідомлення дати призначення справ до розгляду або результатів розгляду, в той час, як згідно з Додатком 1 до Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області не належить до публічної інформації апеляційного суду інформація, що міститься в матеріалах судових справ.

 

З метою найбільш ефективного, кваліфікованого, неупередженого і об’єктивного розгляду звернень та на виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» в Апеляційному суді Київської області проводиться особистий прийом громадян керівництвом суду. Правила прийому громадян затверджено керівником апарату суду 01.02.2011. Графік прийому громадян затверджено наказом голови суду від 16.04.2014 № 89.  

Так, згідно графіку з першого по четвертий  понеділок місяця прийом проводять голова та заступники голови суду, кожну першу середу місяця – керівник апарату суду. Крім того, щодня прийом проводиться відповідальними працівниками відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярією) суду, куди можна подати безпосередньо письмові звернення. Особисті прийоми у 2014 році проводилися з дотриманням графіку, в окремому пристосованому для цього приміщенні – приймальні громадян (каб.101) Приймальня громадян та приймальня канцелярії суду належним чином обладнані, містять необхідні меблі, стенди, на яких розміщена інформація довідкового характеру для зручного доступу до неї громадян.

Протягом  2014 року на особистому прийомі громадян, керівництвом суду було прийнято 31 письмове звернення, загалом же керівництвом суду та відділом діловодства прийнято 94 громадянина (станом на 22 грудня 2014 року).

Відділом діловодства та обліку звернень громадян у ході виконання обов’язків по розгляду звернень громадян та проведенню прийому громадян порушення Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» не допускалися.

Контроль за розглядом звернень громадян Апеляційним судом Київської області здійснюється начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян та головою апеляційного суду.

 

Заступник начальника відділу діловодства

та обліку звернень громадян (канцелярія)                                               Я.В. Сироєжко