АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ПРО СТАН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ПРО СТАН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

(ЗАЯВ, СКАРГ, ПРОПОЗИЦІЙ ТА ЗАПИТІВ)

ВІДДІЛОМ ДІЛОВОДСТВА ТА ОБЛІКУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН (КАНЦЕЛЯРІЯ)

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2015 РОКУ

Протягом І півріччя 2015 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) Апеляційного суду Київської області надійшло всього – 212 звернень. З них: 72 скарги  на дії суддів та працівників суду, які зберігаються у наряді 08-18 (провадження  за скаргою на дії суддів та працівників суду)  із них : заяв – 39, скарг - 33, інші звернення від громадян, юридичних осіб, державних органів, які зберігаються у наряді 08-09 (звернення (пропозиції, заяви) громадян та документи (листи, довідки)) з їх розгляду  - всього 123; з них: заяви – 55, інформаційні запити – 2, апеляційні скарги, які повернуті до суду І інстанції, для виконання вимог ст. 296 ЦПК України та за якими складено акт про відсутність додатків – 66, а також запитів на інформацію – 19, які було розглянуто відділом забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах.

Безпосередньо від заявників на розгляд до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) надійшло 195 звернень та через інші органи - 17:

-          через Державну судову адміністрацію України – 2 звернення;

-          через Раду суддів України – 1 звернення;

-          через Адміністрацію Президента України – 2 звернення, в тому числі 1 подяка;

-          через Генеральну прокуратуру України – 2 звернення;

-          через Національний координаційний Комітет сприяння протидії корупції – 2 звернення ;

-          депутатське звернення – 1;

-          через Апарат Верховної Ради України - 5 звернень;

-          через СІЗО – 1 звернення (клопотання);

-          адвокатський запит – 1.

 

У І півріччі 2015 року тенденція до збільшення кількості звернень порівняно з минулим аналітичним періодом є надто помітною (за І півріччя 2014 року надійшло 24 звернення).

Що стосується кількості запитів на інформацію то маємо зауважити, що у І півріччі 2014 року відділом діловодства та обліку звернень громадян було розглянуто 3 таких запити, у І півріччі 2015 року  – 0, натомість відділом забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах у І півріччі 2015 року розглянуто  19 запитів.

У переважній більшості цих звернень ставилося питання про порушення суддями як місцевих судів так і апеляційного суду норм матеріального та процесуального права, неналежної організації роботи судів, перешкоджання в доступі до правосуддя, тощо. Також значна частина звернень містила прохання про надання інформації чи роз’яснень законодавчого характеру, притягнення суддів або працівників судів до відповідальності. У багатьох зверненнях, а також й під час проведення особистого прийому громадян керівництвом суду, автори звинувачують суддів в упередженості, злочинних діях суддів, звинувачення у корупційних діяннях, вирішення питання про притягнення суддів Апеляційного суду Київської області до дисциплінарної відповідальності, при цьому нічим об’єктивно не підтверджуючи дані доводи.

Наведемо деякі приклади.

Так, під час особистого прийому заступника голови суду  Яворського М.А. 16.02.2015 року  громадянка І. звернулася в усній формі із скаргою на упереджений розгляд цивільної справи та роз’яснення питання стосовно дій судді Апеляційного суду Київської області  Матвієнко Ю.В., які виражалися  у засвідченні копій документів, які містяться у матеріалах справи.  Заступником голови суду  було роз’яснено заявнику про відповідність  дій судді Матвієнко Ю.В. статті 138 ЦПК України стосовно засвідчення копій документів.

06.04.2015 року, під час особистого прийому голови суду  Данілова О.М., звернувся громадянин  П. із питанням про притягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів Апеляційного суду Київської області .

Громадянам неодноразово роз’яснювалось про те, що вплив на суддів  у будь-який спосіб забороняється та  те, що судді при здійсненні правосуддя незалежні  та неупереджені, а незалежність суддів  є невід’ємною  складовою їхнього статусу.

Слід зазначити, що з передачею повноважень по здійсненню дисциплінарних проваджень щодо суддів місцевих та апеляційних судів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів») поступово зменшується кількість скарг про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, які направляються заявниками на адресу апеляційного суду.  

Разом з тим, невдоволеність результатом розгляду справи зумовлює зазначення у скаргах вимоги про притягнення судді до дисциплінарної або й кримінальної відповідальності за винесення завідомо незаконного, на думку скаржників, рішення.

Із загальної кількості 5 таких скарг, про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності було розглянуто  Апеляційним судом Київської області. При цьому, заявникам в обов’язковому порядку надавалися відповідні роз’яснення про  здійснення дисциплінарного провадження Вищою кваліфікаційною комісією суддів України щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

Серед інших питань, з якими зверталися заявники у скаргах та заявах були, зокрема:

·  - умисне затягування розгляду цивільних, кримінальних та справ про адміністративні правопорушення, порушення строків призначення справ до розгляду.

·  - стосовно  виявлення недовіри суддям.

·  - з приводу зміни підсудності у цивільних та кримінальних справах.

· - стосовно порушення строків видачі сторонам копій судових рішень, та строків направлення справ на розгляд до апеляційного суду, повернення їх до судів першої інстанції;

·  - стосовно порушення процесуальних прав сторони у справі.

·  - стосовно  невиконання рішення суду;

· - стосовно забезпечення об’єктивного розгляду справи та взяття її під особистий контроль;

· - стосовно неналежного виконання працівниками апарату суду своїх посадових обов’язків;

· - стосовно порушення кримінального провадження відносно суддів за постановлення завідомо незаконного рішення та за вчинення корупційних діянь;

Із загальної кількості, звернення в основному розглядались не пізніше 15 днів,  деякі, які потребували додаткового вивчення, у місячний строк, інші звернення розглянуто у межах 10-ти денного терміну.

Строки розгляду звернень та запитів, визначені Законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про судоустрій і статус суддів» порушені не були.

Таке співвідношення строків розгляду звернень свідчить про оперативність їх розгляду, вирішення порушених у них питань, надання необхідних роз’яснень та інформації. Про об’єктивність розгляду звернень свідчить незначна кількість повторних звернень, від загальної кількості, які зумовлені, зокрема, неправильним розумінням наданих заявникам роз’яснень та непогодженням з результатами розгляду звернень.

Достатньої аргументації та підстав для проведення додаткових перевірок по таким зверненням встановлено не було. Як правило, повторні звернення надходять від одних і тих же заявників, які незважаючи на надані роз’яснення продовжують наполягати на своїх переконаннях. Це такі заявники, як: Блощаневич А.Я., Блонський А.Г.,
Нагорний І.А., Мішина  А.Я. та  Мішин Д.Б., Проскуров В.С.

Так, громадянин Б. неодноразово звертався до Апеляційного суду Київської області із заявою стосовно повернення коштів за проведену експертизу.

Головою суду та в.о. заступника голови суду заявнику неодноразово та детально роз’яснювалось про розгляд цивільної справи Апеляційним судом Київської області та про відсутність у матеріалах справи квитанції на здійснення  оплати експертизи.

Заявник не погодився із такою відповіддю та подав повторні звернення з тих самих підстав.

Головою суду та секретарем судової палати у цивільних справах автору звернення Б. направлено відповідь із роз’ясненням, що листи заявника не містять  ознак звернення громадян, а фактично є коментарем до відповіді на попередні звернення заявника.

Громадянин Н. звертався неодноразово до Апеляційного суду Київської області із заявами про відвід судді Поліщук М.А. Апеляційного суду Київської області. Дані заяви були відхилені у судовому засіданні, що й спонукало заявника безпосередньо звернутись до відділу діловодства та обліку звернень громадян із заявами про допущення порушень норм процесуального права. Заступником голови суду та секретарем судової палати у цивільних справах  надано відповіді заявнику із роз’ясненням чинного законодавства. При цьому, вказану відповідь  заявник Н. отримав  у канцелярії суду особисто, але підпис про отримання  документу ставити відмовився, про що, відповідно, працівниками канцелярії суду було складено акт.

Крім того, у 2015 році до відділу також надходили дублетні звернення, зокрема скарга від громадянина Я. про встановлення місцезнаходження адміністративної справи  та заява від цього ж заявника але вже через Раду суддів України, а також скарга юридичної особи «І.Х.» на бездіяльність працівників апарату апеляційного суду стосовно направлення справи до суду першої інстанції.

Доводи скарг на дії суддів та працівників апарату суду за результатами перевірки, своїх підтверджень, як правило, не знаходять та спростовуються матеріалами справи, довідками, поясненнями та іншими доказами.

При перевірці звернень виявлялася абсолютна невідповідність доводів скарг дійсності.   

Наведемо деякі приклади.

Так, до Апеляційного суду Київської області надійшла заява громадянина Ю., через Генеральну прокуратуру України, стосовно його підозри у виготовленні ухвали  суду до виходу  у нарадчу кімнату, тобто, як пояснює заявник,  до вирішення справи  по суті.  

Секретарем судової палати з розгляду цивільних справ заявнику надано відповідь, із роз’ясненням правил ст.ст. 218, 317 ЦПК України, якими дозволено  колегії суддів в судовому засіданні,  вивчивши матеріали справи, видалитись  до нарадчої кімнати для прийняття рішення, по виходу з якої оголошується короткий текст ухвали.

Громадянин Б.,  подав до Апеляційного суду Київської області  заяву про проведення службового розслідування в повному обсязі. Оскільки заявником Б., було  подано неодноразові, повторні звернення, де предметом скарг було, на його думку, неналежне виконання  працівниками апарату апеляційного суду Київської області  своїх функціональних обов’язків, а також порушення норм матеріального і процесуального права при розгляді цивільної справи в цілому, то наказом голови суду  було призначено службове розслідування, висновок якого заявнику Б. був направлений поштою.  Відповідно до висновку службової перевірки встановлено відсутність порушень працівниками апарату апеляційного суду Київської області.

Громадянин П., у своїй скарзі про злочинні дії суддів Апеляційного суду Київської області  прохав голову суду вжити заходів адміністративного впливу до суддів Апеляційного суду Київської області.

При перевірці скарги було встановлено, що: по-перше на аналогічне за змістом звернення заявника, вже було надано письмове роз’яснення, крім того, заявника повідомлено про відмову у задоволенні його скарги (вимоги), оскільки проведення  перевірки діяльності суддів, в тому числі і при  прийнятті ним процесуальних рішень, а також оцінка законності  цих рішень не відноситься до компетенції  голови апеляційного  суду

В поодиноких випадках, при виявленні під час перевірки скарг недоліків в роботі працівників апарату суду до останніх вживаються відповідні заходи дисциплінарного впливу або ж  проводяться бесіди щодо недопущення подібного в майбутньому.

Так, громадянка З., у своїй скарзі просила надати пояснення причин неможливості своєчасного отримання рішення суду та звернула увагу у своїй скарзі на несвоєчасне направлення справи до суду першої інстанції.

При перевірці скарги було встановлено (відповідно до доповідної начальника відділу), що консультантом суду Ганжою В.В. заявниці була надана недостовірна інформація  стосовно дати виготовлення повного тексту рішення суду, що і призвело до написання скарги заявницею З. По даному факту із консультантом відділу Ганжою  В.В. проведено бесіду  з приводу дотримання ним своїх посадових обов’язків, надання достовірної  інформації учасникам судового процесу щодо руху розгляду  цивільної справи, виготовлення повного тексту рішення суду, порядку видачі  копій рішень, справ для ознайомлення та наголошено  про відповідальність за невиконання своїх посадових обов’язків. Даний випадок доведений до відома керівника апарату суду.

Громадянка Б., у своїй заяві  просила надати пояснення причин відсутності  документів у цивільній справі, поданих заявницею, а також відсутність нумерації сторінок  у справі.

При перевірці заяви було встановлено, що помічником судді Горошук І.С. дійсно не підшиті до цивільної справи деякі документи заявниці. Тому до помічника судді були вжиті заходи дисциплінарного впливу   вигляді попередження  про неповну  службову  відповідність та проведено роз’яснювальну роботу стосовно необхідності збереження документів цивільних справ, які перебувають у провадженні судді. Дану ситуацію також обговорено з працівниками відділу  з метою недопущення їх у майбутньому.

Також подавалися скарги  із проханням відреагувати на допущені порушення суддями міських судів області.

Так, громадянка К., у своїй скарзі просила відреагувати на дії судді Бориспільського міськрайонного суду Яковлевої Л.П. стосовно розгляду цивільної справи, при цьому допустивши порушення при постановленні рішення в частині стягнення суми відшкодування  збитків.

При перевірці скарги було витребувано довідку із суду першої інстанції про рух справи та з’ясовано, що заявницею К. не було використано право апеляційного  оскарження судового рішення першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 292 ЦПК України, яка передбачає  право оскарження в апеляційному  порядку рішення суду першої інстанції, ухваленого з порушенням вимог чинного законодавства.

Громадянка М. звернулась до апеляційного суду  стосовно протиправних дій  судді Броварського міськрайонного суду Сердинського В.С.., які полягали у повному вираженні недовіри цьому ж судді. Також заявниця прохала голову Апеляційного суду Київської області призначити іншого суддю першої інстанції  для розгляду її цивільної справи.

Заявниці надано відповідь із роз’ясненням норм чинного законодавства - про права та обов’язки осіб, які беруть участь  у справі, якими передбачено право заявляти клопотання  та відводи судді, а стосовно ж перепризначення іншого судді місцевого суду для слухання цивільної справи, де заявниця є стороною, зокрема роз’яснено положення
ч. 3 ст. 11 -1  ЦПК України, якими передбачено  визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи автоматизованою  системою документообігу суду.

Усім заявникам надано відповідні роз’яснення. У випадках виходу порушених питань за межі компетенції суду, рекомендовано інші органи та установи, до яких слід звертатися. За необхідності звернення направлялися апеляційним судом за належністю.

Так заява громадянки С., адресована голові Апеляційного суду Київської області, містила вимогу  про внесення головою суду Апеляційного суду Київської області до ЄРДР запису та проведення досудового розслідування щодо суддів Апеляційного суду Київської області. Дана заява була скерована за належністю до прокуратури Київської області для проведення відповідної перевірки та прийняття рішення.

Головною причиною, що зумовлює надходження скарг на дії суддів залишається незгода тієї чи іншої сторони з постановленим судом рішенням або ж намагання шляхом написання скарг вплинути на хід судового розгляду чи змінити його результат, привернути увагу саме до своєї справи.

Так, громадянин М., звернувся із заявою до голови Апеляційного суду Київської області  про неодноразове відкладення  розгляду справи Ірпінським міським судом на необґрунтовано значні терміни, а також  прохав надати оцінку  діям судді Кухленко Д.С. цього ж суду.

При наданні відповіді заявнику роз’яснено, що чинним законодавством  України   керівництво апеляційного суду Київської області, зокрема голова суду,  не наділений повноваженнями  притягувати суддів  до дисциплінарної відповідальності, а органи, які здійснюють  дисциплінарне провадження щодо суддів  місцевих та апеляційних судів є Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Майже аналогічні скарги  подавались й на інших суддів судів області, зокрема, Ірпінського міського суду – через Адміністрацію  Президента України стосовно незаконно прийнятого рішення та написання рішення суду «під копірку».

Крім того, громадяни звертались із питаннями, які абсолютно не стосуються компетенції голови Апеляційного суду.

Так, наприклад  19 січня 2015 року проводився прийом заступником голови суду Яворським М.А., де громадянин К. звернувся із проханням  надати юридичну допомогу  у вирішенні питання стосовно скасування та оскарження договору купівлі-продажу на квартиру. Заступником голови суду заявнику в усному порядку роз’яснено про доцільність звернення до адвоката.

23 лютого 2015 року  до суду  надійшло звернення  представника Г., у якому ставилося питання про не виконання рішення  Броварського міськрайонного суду громадянином  М.

Заступником голови  суду представнику  надано відповідь із роз’ясненням  про оскарження  дій державного виконавця  та державної виконавчої служби.

Також зверталися громадяни через Апарат Верховної Ради України про вчинення злочину нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори,  про  повернення коштів  і вчинення злочину  ТОВ «Кінгз Кепітал» та тривалим розглядом справи суддею Дніпровського районного суду м. Києва.

У зазначених прикладах заявникам заступником голови суду була надана роз’яснювальна відповідь про те, що голова апеляційного суду Київської області не наділений  повноваженнями приймати, реєструвати та розглядати заяви та повідомлення про  вчинення злочину.

До голови Апеляційного суду Київської області також надходили звернення від народного депутата України, Національного координаційного комітету сприяння протидії корупції,  Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Київ» із проханням гарантування законності у цивільній справі, забезпечення прийняття законного і справедливого рішення  у справі,  взяття  під особистий контроль цивільної справи для всебічного  та об’єктивного  розгляду цієї справи. 

Заявникам була надана відповідь  із роз’ясненням  про повноваження  голови суду , який здійснює свої повноваження у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  та не забезпечує особистого контролю стосовно розгляду справ.

 

Слід також виділити як окрему категорію звернень запити на доступ до публічної інформації, які подаються до суду та розглядаються в порядку та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

З числа розглянутих запитів на інформацію відділом забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах в 15-денний термін розглянуто 1 запит, 1 запит розглянуто у 8 денний термін, усі інші 17 запитів -  в межах 5 робочих днів.

Відділом діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) запити на публічну інформацію не розглядались.

Наказом керівника апарату апеляційного суду від 02.06.2011 №340 затверджено Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області, яке регулює порядок доступу до публічної інформації в Суді та встановлює перелік службової інформації, відомостей з обмеженим доступом та відомостей, які не мають ознак публічної інформації.

Крім того, на підставі наказу Державної судової адміністрації України №138 від 23.10.2012, наказом голови суду від 08.11.2012 №289 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності Апеляційного суду Київської області.

19 запитів, які знаходилися на розгляді у відділі забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах  запитувана інформація надана у строк 5 робочих днів, як передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації» (два запити  - у 15 денний строк).

Варто зауважити, що громадяни не зовсім вірно розмежовують за змістом звернення та запити на доступ до публічної інформації. Відрізняються вони між собою, в першу чергу, своїм змістом.

Так, згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень, своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями слід розуміти пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги у яких висловлюються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади, думки щодо врегулювання суспільних відносин, вдосконалення різних сфер діяльності держави і суспільства, прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів, повідомлення про порушення чи недоліки в роботі, вимоги про поновлення прав і законних інтересів громадян.

Таким чином, запит на інформацію подається з метою реалізації конкретного конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції, а звернення (заява, скарга, пропозиція) – з метою реалізації низки конституційних прав.

Часто автори називають свої звернення «Запитами про доступ до публічної інформації» умисно, не маючи на меті отримання доступу до публічної інформації, а лише задля скорочення строків їх розгляду, оскільки Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачено розгляд запиту протягом 5 робочих днів, а Законом України «Про звернення громадян» для розгляду заяв, скарг та пропозицій встановлено місячний строк.

Іноді, заповнюючи форму запиту про доступ до публічної інформації, запитувачі просять повідомити інформацію, яка не має ознак публічної.

У форму для запитів на отримання публічної інформації у деяких випадках громадяни оформлюють процесуальні заяви про видачу копії рішення суду, про повідомлення дати призначення справ до розгляду або результатів розгляду, в той час, як згідно з Додатком 1 до Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області не належить до публічної інформації Апеляційного суду інформація, що міститься в матеріалах судових справ.

Так,  до Апеляційного суду  Київської області  надійшла   скарга А., через ДСА України стосовно неналежної, на її думку, роботи апарату апеляційного  суду Київської області, зокрема  про систематичне  порушення  строків надання відповідей на запити громадян, подані у порядку   Закону України «Про  доступ до публічної інформації».

Оскільки запитувана інформація не належить до публічної, в.о. керівника апарату заявниці надано відповідь із роз’ясненням про дію «Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Київської області», яке не поширюється на надання інформації при здійсненні судочинства у суді при виконанні судових рішень, на відносини стосовно отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні  ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян.

 

З метою найбільш ефективного, кваліфікованого, неупередженого і об’єктивного розгляду звернень та на виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» в апеляційному суді проводиться особистий прийом громадян керівництвом суду. Правила прийому громадян затверджено керівником апарату суду 01.02.2011. Графік прийому громадян затверджено наказом голови суду від 07.05.2015 № 148.

Так, згідно графіку кожен 1-3 понеділок місяця прийом проводять голова та заступники голови суду, 4-ий понеділок місяця –  керівник апарату суду. Крім того, щодня прийом проводиться відповідальними працівниками відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярією) суду, куди можна подати безпосередньо письмові звернення.

Особисті прийоми у І півріччі 2015 року проводилися з дотриманням графіку, в окремому пристосованому для цього приміщенні – приймальні громадян (каб.101).  

Зауважимо, що у зв’язку із травневими святами, які припадали на перший та другий понеділок місяця (4 та 11 травня), дні прийому змістилися. Головою Апеляційного суду Київської області  вівся прийом 5 і 12 травня 2015 року відповідно, про що відвідувачів було завчасно повідомлено  шляхом оголошення на дошці біля приймальної  громадян.

Приймальня громадян та приймальня канцелярії суду належним чином обладнані, містять необхідні меблі, стенди, на яких розміщена інформація довідкового характеру для зручного доступу до неї громадян.

Протягом І півріччя 2015 року на особистому прийомі громадян керівництвом суду було прийнято 26 письмових звернень, загалом же керівництвом суду та відділом діловодства прийнято 60 громадян.

Нерідко громадяни, звертаючись до голови суду на особистому прийомі з усними або  письмовими зверненнями, розраховують на його особисте втручання у розгляд справи, надання відповідних вказівок, вплив на конкретних суддів та вжиття до них заходів реагування аж до звільнення з посади, взяття розгляду справ під особистий контроль. Причому, такі заяви стосуються як суддів апеляційного суду так і суддів місцевих судів області. Як наслідок, значна частина питань, що порушуються у зверненнях, виходять за межі повноважень, які законом надано голові апеляційного суду.

Наразі розглянемо деякі усні і письмові звернення громадян, подані на особистому прийомі голови суду, його заступників та в.о. керівника апарату суду.

Так, 05 січня 2015 року громадянин М., на особистому прийомі  голови суду Данілова О.М., прохав вирішити своє питання стосовно неналежних умов його проживання.  Заявнику надано усне роз’яснення  про право на звернення із позовною заявою до суду про вселення у житловий будинок.

12 січня 2015 року громадянка Б. та аналогічно  05 травня 2015 року  громадянка  С. звернулись на особистому прийомі голови суду Данілова О.М. із проханням взяти  на особистий контроль розгляд  цивільної справи.

В обох випадках головою суду надано усне роз’яснення стосовно  повноважень голови апеляційного суду, про що зазначено у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Зауважимо, що іноді громадяни у своїх зверненнях ставлять під сумнів автоматичний розподіл справ.

Так, 05 травня 2015 року на особистому прийомі голови суду Данілова О.М. звернулась громадянка С., стосовно невірного автоматичного розподілу цивільної справи, де заявниця є стороною, а також зазначила про  відсутність прав у судді апеляційного суду Київської області Мельника Я.С. розглядати справу, де знову ж таки вона є стороною по справі.

Головою суду надано доручення начальнику відділу діловодства та обліку звернень громадян про прийняття всіх заяв до канцелярії суду на реєстрацію, поданих громадянкою С., для подальшого їх розгляду керівництвом суду і прийняття  відповідного рішення.

12 травня 2015 року на особистому прийомі голови суду Данілова О.М. громадянка М. скаржилась на дії суддів Броварського міського суду, а також звернулась із проханням замінити склад суду у справі, розгляд якої відбувається  під головуванням судді Броварського міського суду Сердинського В.С.

02 лютого 2015 року громадянин П. звернувся на особистому прийомі голови суду Данілова О.М., із усним запитом стосовно неправильного написання суддею Апеляційного суду Київської області  С. ухвали суду, а саме не зазначення  у тексті ухвали суду  про оскарження до касаційної інстанції.

Доводи більшості звернень стосуються, головним чином, обставин справи, містять фактично докази незаконності та необґрунтованості, на думку скаржників, судових рішень. Невдоволеність результатом розгляду справ змушує громадян посилатися на зацікавленість та упередженість суддів в судах першої та апеляційної інстанції. Такі доводи, як правило, носять суто суб’єктивний характер, нічим об’єктивно не підтверджуються, а тому, не можуть визнаватися обґрунтованими. По таким зверненням заявникам роз’яснюється порядок перегляду судових рішень, передбачений чинним законодавством.

Заявникам роз’яснюються положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно незалежності суддів від будь-якого незаконного впливу, здійснення правосуддя на основі Конституції і законів України, заборони втручання у здійснення правосуддя чи впливу на суд або суддів у будь-який спосіб.

Так, 01 березня 2015 року на особистому прийомі голови суду Данілова О.М. громадянка К. звернулась із проханням здійснити контроль  за розглядом кримінальної справи.

Цього ж дня звернулась громадянка В. щодо судді Мостового Р.П., який не має права слухати справу.

05 травня 2015 року громадянка С. звернулась  на особистому прийомі  до голови суду  із проханням провести службове розслідування щодо суддів стосовно порушення  норм ЦПК України.

Цього ж дня звернулась громадянка С. із проханням  здійснити перерозподіл  цивільної справи  де доповідачем є суддя Мельник Я.С., оскільки заявниця не довіряє цьому судді.

08 червня 2015 року на особистому прийомі заступника голови суду громадянин Н. подав скаргу про вжиття відповідних заходів  стосовно неправомірних дій суддів Апеляційного суду Київської області.

Іншою поширеною причиною, яка викликає надходження численних скарг, є порушення судами процесуальних строків призначення справ до розгляду, безпосередньо розгляду, строків видачі копій судових рішень.

Однак, результати перевірки звернень показують, що такі порушення строків зумовлені, як правило, ініціативою самих сторін, їх представників та адвокатів або тривалим проведенням експертизи по справі, перебуванням головуючого судді у відпустці (на лікарняному ). У більшості таких випадків причини є об’єктивними. В окремих випадках факти порушення процесуальних строків знаходять своє підтвердження, однак, судді пояснюють це великою завантаженістю в роботі, що в свою чергу є, безумовно, обґрунтованим.

Так, 25 травня 2015 року на особистому прийомі в.о. керівника апарату 
Новак Л.С. звернувся громадянин К. та повідомив про неправомірні дії судді Сквирського районного суду Виговського С.І., які полягали у  тривалій затримці  апеляційної скарги та цивільної справи, а також зауважив про порушення норм ЦПК України в частині об’єднання позовів.

Дане усне звернення 25 травня 2015 року  взято на контроль в.о. керівником апарату та вжито заходів  шляхом телефонної розмови із суддею зазначеного суду.

28 травня цивільна справа разом із апеляційною скаргою надійшла до апеляційного суду Київської області.

Випадки порушення права громадян на доступ до правосуддя, на які часто посилаються у зверненнях заявники, свого підтвердження не знаходять. В таких зверненнях звинувачення на адресу суду та працівників апарату викликані суто суб’єктивними причинами, незадоволенням результатом розгляду та особистим неприязним відношенням.

Так, на особистому прийомі заступника голови суду Данілова О.М. громадянка С. подала заяву про створення спеціальної комісії для проведення службової перевірки  по факту порушення її прав суддею апеляційного  суду Київської області.  

Громадянці С. роз’яснено у письмовій формі положення ст. 29 Закону України «Про  судоустрій і статус суддів», якою  не передбачено  створювати спеціальні комісії та проводити розслідування стосовно діяльності суддів апеляційних судів та вкотре  роз’яснено що дисциплінарне провадження  щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Для забезпечення реалізації процесуальних прав учасників судового процесу канцелярією суду щоденно, протягом всього робочого дня проводиться прийом громадян. Щодня лише за отриманням копій судових рішень та видачею справ для ознайомлення до канцелярії суду звертається близько 30 осіб, ще від 15 до 35 осіб звертаються за отриманням інформаційних довідок в усному режимі. Крім того, протягом дня консультантом відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах суду такі довідки у значній кількості (від 15 до 90) надаються в телефонному режимі, а консультантом відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія)  проводиться прийом документів (у середній кількості 80-130 документів щодня) з подальшою реєстрацією їх у реєстрі вхідної кореспонденції суду.

Крім того, нерідко як фізичні особи, так і юридичні надсилають до Апеляційного суду Київської області  апеляційні  скарги, наслідком чого є  направлення цих же  апеляційних скарг до суду першої інстанції для виконання вимог  ч. 2 ст. 296 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга подається апеляційному суду  через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Таке нерозуміння норм закону відображається у зверненнях, що стосуються, зокрема, упередженості суду і сприймається громадянами, як умисне перешкоджання з боку суддів в оскарженні прийнятих ними рішень.

Надходження значної частини звернень зумовлено також відсутністю правової освіти, юридичною необізнаністю громадян, зокрема, неможливістю розмежування компетенції та повноважень державних органів та їх посадових осі б, незнанням своїх процесуальних прав. Так, громадяни, у разі непогодження з судовими рішеннями, замість оскарження їх у встановленому законом порядку, надсилають скарги до різних інстанцій, таким чином, втрачаючи час, відведений законом для оскарження рішень в процесуальному порядку. Інколи ж роблять це одночасно, використовуючи таким чином всі можливості захисту своїх інтересів та способи привернення уваги до своїх справ.

Так, до апеляційного суду Київської області надійшла  скарга «о беспределе в судах Украины» від  громадянина Російської Федерації Х.. Вказану скаргу заявником було подано на розгляд  до ВККСУ, Вищої Ради юстиції та Генеральної прокуратури України.

Заявнику роз’яснено його право на касаційне оскарження, у відповідності до вимог ст. 324 ЦПК України , зокрема якщо у останнього є підстави вважати , що судове рішення  апеляційного суду ухвалено з порушенням  вимог чинного законодавства, то заявник  має право оскаржити його у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом  двадцяти днів з моменту його проголошення.

Аналогічне звернення надійшло від громадянки С., яке нею ж було направлено до Голови ВККСУ, Голові комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, начальнику комітету по боротьбі з корупцією та захисту прав, голові Національного комітету по боротьбі  з корупцією, Генеральному прокурору України, Міністру внутрішніх справ України та Уповноваженому Верховної Ради  з прав людини.

Апеляційним судом Київської області вживаються необхідні заходи щодо забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об’єктивного та своєчасного розгляду звернень громадян, оперативного вирішення поставлених у них питань та поновлення порушених прав і запобігання надалі таким порушенням. Про належним чином організовану роботу зі зверненнями громадян свідчить також порівняно невеликий  відсоток повторних звернень.

На жаль, окремі скарги громадян є обґрунтованими. До прикладу,  06.02.2015 року  до апеляційного суду Київської області надійшла  скарга  на бездіяльність судді Касьяненко Л.І. апеляційного суду Київської області, яка полягала у тому, що заява про ухвалення  додаткового рішення по справі  в частині стягнення судових витрат не була передана  судді-доповідачу, у провадженні якого перебувала справа. Таким чином суддя-доповідач Касьяненко Л.І. не була повідомлена  про її надходження , про що свідчить  відсутність резолюції судді-доповідача.

Реагуючи на скаргу заявниці  заступником голови суду Яворським М.А. з участю керівника апарату суду Чумак Н.А. проведено оперативну нараду, на якій детально  розібрано ситуацію по скарзі заявниці, звернуто увагу  працівників апарату  суду  на неухильне  дотримання  вимог Інструкції з діловодства  та чинного кримінального  і процесуального законодавства  України. 

Відділом діловодства та обліку звернень громадян у ході виконання обов’язків по розгляду звернень громадян та проведенню прийому громадян порушення Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» не допускалися.

Контроль за розглядом звернень громадян Апеляційним судом здійснюється начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян та Головою апеляційного суду.

 

Довідку підготовлено заступником

начальника відділу діловодства

та обліку звернень громадян (канцелярія)                                                          

Я.В. Сироєжко