Окремою ухвалою апеляційного суду з урахуванням вимог ст. ст. 211, 320 ЦПК України доведено до відома Вищу раду юстиції про грубі порушення норм процесуального законодавства України, допущені суддею міськрайонного суду. Постановляючи окрему ухвалу, апеляційний суд виходив із того, що при постановленні ухвали про забезпечення позову головуючим суддею міськрайонного суду було порушено вимоги ЦПК України.
Колегія суддів ВССУ погодилась з такими висновками апеляційного суду.
Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що у порушення вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову та постановив ухвалу про задоволення зазначеної заяви, оскільки така заява не була зареєстрована у суді, що підтверджується відсутністю на ній вхідного штампу суду з датою та вхідним номером.
Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що при вирішенні питання щодо забезпечення позову суд першої інстанції не дослідив, чи належить спірне майно, на яке позивач просить накласти арешт, відповідачам, та не звернув увагу на відсутність таких доказів.
Крім того, колегія суддів погодилася з висновком апеляційного суду про те, що у порушення вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України, згідно з якою види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, заборонив органам державної реєстрації прав України здійснювати реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна. Проте позивачем у позові заявлено лише вимоги щодо передачі спірного майна, а, отже, забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами.
Також апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що міськрайонний суд у порушення ст. 114 ЦПК України щодо виключної підсудності вирішив питання про забезпечення позову шляхом арешту вказаного майна.
При цьому до участі у справі не було залучено банк, а арешт накладено на рухоме та нерухоме майно кількох товариств, яке знаходиться у заставі та в іпотеці банку, який щодо спірного майна отримав виконавчі документи про звернення стягнення на нього у загальному розмірі 13,5 млн. доларів США.
Із повним текстом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі (№6-22943 св 16) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
_03_03.png)
